Весна... ноктюрн Шопена у душі
І алича мов наречена край дороги
А за вікном непрохані дощі
Гул літаків й повітряні тривоги...
Незрозумілий,дивний дисонанс
Ця музика й незрима тінь скорботи
Та рай для двох таки чекає нас
Щоб відтворити стук сердець у ноти
Стремління душ підносяться до зір
Відлунням повертаючись у трави
Життя - це дар, всьому наперекір
Хоч дні у ньому це лише октави...
