Весна, як жінка, жінка, як весна
Весна, як жінка, жінка, як весна,
Неймовірні і вони чарівні.
Цьогоріч для них спільна є війна
Їхні помисли тепер єдині.
І мріють вони тільки лиш про мир,
На подвір'ї розквітали б квіти.
Щоб згинув назавжди рашистський звір
Повернулися в домівку діти.
Своє натхнення і свою любов
Весна жінці буде дарувати.
У жінки оживе надія знов,
Зможе вона палко ще кохати.
До серця пригортатиме вона:
сина, батька, друга, чоловіка.
От тільки б лиш закінчилась війна,
І у небі не кружляв шуліка.
Жінка благатиме щиро весну,
Щоб земельці рани лікувала.
Хочеться бачить весну чарівну,
Щоб кохання й любов дарувала.
Подолають разом вони лихо
І згадають ту війну прокляту,
Бо кружляв рашист тоді, як вихор,
Увірвався він до них у хату.
Зустрічала морозами весна
Ворога проклятого убивцю.
На згарищі, в диму жила вона
Ще й ховала поряд весна жінку.
Одна одній завжди допоможе,
Притаманна їм дружба і сила.
Допомагай їм, Всевишній Боже,
Відрости обом могутні крила.
Н. Лисюк 02.03.2023.
