Чому утворюється веселка?
Після дощу, поки маленькі краплі води ще втримуються потоками повітря, промені сонця проходять крізь них, переломлюються, відбиваються й повертаються до нас під кутом 42 градуси. Коли сонячні промені проходять крізь краплі, то світло розкладається на кольори спектра від червоного до фіолетового.
Чим більші краплі води, тим яскравіший і насиченіший колір веселки. Двоє людей, що стоять поруч, не можуть побачити абсолютно однакову веселку, тому що розмір і щільність крапель у різних місцях не однакові. Поступово кількість і розмір крапельок зменшується; вони або випаровуються або падають на землю, - і веселка втрачає свою яскравість, а потому і зовсім зникає.
Звичайно, веселку можна побачити не лише після або під час дощу: вона утворюється біля водоспадів, фонтанів, на тлі кожної, зокрема й, штучно створеної завіси води.
Веселку можна побачити й уночі, але тоді вона буде менш яскрава, тому що місячне світло менш інтенсивне, ніж сонячне, а за слабкої освітленості знижується чутливість наших очей.
За початковими літерами російської приказки «Каждый охотник желает знать где сидит фазан» або української «Часто ослик жадав з’їсти груду солодких фруктів» ми запам'ятовуємо назви й послідовність кольорів такого незвичайного й гарного явища природи, як веселка. Прийнято вважати, що веселка складається із семи основних кольорів: червоного, помаранчевого, жовтого, зеленого, блакитного, синього й фіолетового.
Людство пов'язує веселку з безліччю повір'їв і легенд. У давньогрецькій міфології, наприклад, веселка - це дорога, якою ходила посланниця між світом богів і світом людей Іріда. У давніх слов’ян уважалося, що веселка п’є з озер, рік і морів воду, що потім проливається на землю дощем. Вона також фігурує в багатьох народних прикметах пов'язаних із прогнозом погоди. Наприклад, веселка висока і крута передвіщає гарну погоду, а низька й полога – погану.
