Намистина Осені -- Вересень розкішний,
лагідний і ніжний, в нотках тютюну.
Оксамитно-сонячний, ще такий безгрішний,
терпкувато-пряний, з смàком полинý.
Делікатно, крильцями сонечко лоскоче,
поцілунком пристрасним пестить пелюсткú.
Він собі на зàбавку жменьку літа хоче...
Бабиного. Тихого. Там, де бродять сни.
Намистина Осені -- Вересень-мазунчик,
ще такий залюблений сонцем літніх днів.
Має славу красеня. Справді, він красунчик,
ще цикади сюркають. То - для нього спів.
І найкращі яблука лиш йому дозволено,
і вино ожинове -- то його нектар.
А листки жовтавенькі, наче нерв оголений,
падають і крутяться... Вересень їх цар.
Осінь...
01.09.2022.
Людмила Галінська
