Ведмежата пригадали:
Літо, бджілок і джмелів,
Що нектар з квіток збирали,
Як струмок в траві дзвенів.
І кущі малини в лісі
Найсолодші, запашні,
Як співали на узліссі
Цвіркуни свої пісні,
Як лісок шумів привітно,
Гріли сонця промінці,
Як довкола усе квітло,
Цвірінчали горобці.
І як медом ласували
Із дуплів старих смерек –
Що було, усе згадали,
Навіть клацання лелек.
Як ловили в річці рибку
І пірнали аж до дна.
Будуть спати тихо взимку,
Коли прийде ця пора.
А про літо будуть снитись
Найсолодші, милі сни.
Будуть їх вони дивитись
До настання аж весни.
Оксана Козак
02.11.2025
