СТАНОВЛЕННЯ ЧИТАЦЬКОЇ ГРАМОТНОСТІ В УМОВАХ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ
Розвиток інформаційно-комунікаційних технологій і доступність онлайнового навчання для школярів молодших класів поступово змінюють освіту і змушують її трансформуватися в бік змішаного навчання, а в кризових ситуаціях (наприклад карантину, спричиненого COVID-19, війни) — в умовах - дистанційного навчання. Під цим оглядом учитель/-ка має добре розуміти сучасні підходи до становлення читацької компетентності в умовах дистанційного навчання й використовувати ці ресурси за потреби.
Враховуючи, що дистанційне навчання суттєво зменшує час на безпосереднє обговорення прочитаних текстів (художніх творів, медіатекстів…) з учителем та однокласниками, а збільшує час на самостійне опанування їх, варто подбати про те, щоб як тексти, так і завдання для роботи з ними були максимально зорієнтовані на потреби учнів, їхні інтереси, сприяли залученню учнів та учениць до навчання.
Розглянемо, як умови дистанційного навчання можуть впливати на досягнення результатів навчання, визначених у Державному стандарт початкової освіти щодо читацької компетентності.
Якщо говорити про такі загальні результати навчання, як сприймання тексту та вибір книжки для читання, то в умовах дистанційного навчання стає очевидним, що, крім текстів, які запропоновано в підручниках і хрестоматіях, учні та учениці мають змогу працювати з текстами (книжками), які наявні в їхніх домашніх бібліотеках або до яких у них є доступ у бібліотеках інших осіб (друзів, родичів, сусідів тощо). З огляду на це вчитель/-ка має з'ясувати в батьків учнів, до яких книжок (паперовий формат або електронний) є доступ у дитини, у разі обмеженості родини в цих ресурсах проконсультувати батьків про різні варіанти доступу. Головне - забезпечити дитину варіантами для вибору книжка для читання з подальшим поясненням через онлайне спілкування, як обкладинка, заголовок та ілюстрації, а починаючи з 3-го класу ще й анотація допомогли б зробити дитині певний вибір. Варто наголосити, що саме в умовах дистанційного навчання для школярів актуалізуються вміння звертатися по допомогу до дорослих для пошуку необхідної інформації використовувати інтернет-ресурси для пошуку інформації, гіпертекст для уточнення інформації або поглиблення знань про предмет вивчення.
Крім того, в умовах дистанційного навчання учитель/-ка має врахувати індивідуальні можливості учнів в опануванні уміння читати та розуміти прочитане й забезпечити диференційований підхід під час добору завдань Елементом такого диференційованого підходу стає використання аудіокниг в процесі сприйняття тексту.
Диференціація завдань в умовах дистанційного навчання може бути забезпечена й на рівні врахування вчителем/-лькою того, з ким учень обговорить своє первинне сприйняття тексту: з однокласниками телефоном чи з кимось із родичів. Учителю/-льці важливо добре розуміти ситуацію певного учня чи учениці й спрямовувати дітей на той чи той формат спілкування. Наприклад, до оповідання Дмитра Кузьменка (Кузька Кузякіна) Чим корова не собака» учням може бути запропоноване таке завдання.
Обговори з однокласниками або з кимось із рідних питання:
-Для ного автор лав оповіданню такий дивний заголовок?
- З яким настроєм ти читав / читала це оповідання?
- Від чийого імені ведеться розповідь в оповіданні?
- Що стало причиною того, що хлопчик став відомим художником?
- Якою хлопчик намалював корову?
Обговорення первинного сприйняття тексту з однокласниками та однокласницями може відбуватися й не за наперед підготовленими запитаннями, а за такими, які будуть створені самими учнями та ученицями. Ураховуючи можливості дітей, учитель/-ка може запропонувати деяким учням підготувати для інших питання до тексту.
Потенційно корисним для диференціації навчання в умовах віддаленої роботи є й використання різних онлайнових ресурсів (наприклад гугл-форми). Такі потужності дають можливість учителю/-льці самостійно розробляти різнорівневі завдання у вигляді тестів з різними форматами тестових завдань або пропонувати учням та ученицям матеріали з перевірених вебресурсів. Наприклад, до оповідання Дмитра Кузьменка (Кузька Кузякіна) «Чим корова не собака» учитель/-ка може створити декілька тестів із різною кількістю тестових завдань та з різним рівнем складності.
Такі тести можуть перевіряти різні вміння: сприймати текст, знаходячи очевидну й приховану інформацію, інтегрувати інформацію, надану в різних частинах тексту, аналізувати й інтерпретувати текст, оцінювати його форму й зміст.
На жаль, дистанційне навчання суттєво обмежує можливості учнів та учениць брати участь у груповій роботі, наприклад, виконуючи завдання на інсценізацію прочитаного, хоча саме такий вид завдань має дуже великий потенціал для збагачення естетичного та емоційно-чуттєвого досвіду учнів, оскільки рольова гра дає можливість відтворити емоції літературних персонажів, співпереживати їм. Утім, незважаючи на певні обмеження, школярі та школярки усе ж мають різні можливості, щоб ділитися своїми емоціями та почуттями, які вони пережили під час читання того чи того твору, наприклад шляхом створення різних медіапродуктів (фотографії власних ілюстрацій до твору, аудіо- або відеозапис виразного читання художнього твору, аудіо- або відеозапис розповіді про власні почуття та емоції від прочитаного тексту), із якими вони можуть ділитися з однокласниками та однокласницями. Створення медіапродукції з висловленням власних уподобань щодо змісту чи форми прочитаних текстів (як художніх, так й інформаційних), літературних персонажів також дає можливість в умовах дистанційного навчання вдосконалювати учням та ученицям свої вміння з оцінювання тексту.
Правильно організоване дистанційне навчання ніяк не обмежує учнів у вдосконаленні вміння з перетворення інформації (створення / добір ілюстрацій, фіксація отриманої інформації в схемах, таблицях, створення плану прочитаного тощо). Важливо зазначити, що завдання з перетворення інформації в умовах дистанційного навчання, коли вчителі/-ки «тут і тепер» не доступні для учням, мають супроводжуватися спеціально розробленими інструкціями, шаблонами з урахуванням індивідуальних можливостей учнів та учениць (або груп їх).
Щодо вдосконалення вміння «читає творчо», то із цим умінням немає обмежень в умовах дистанційного навчання, але для заохочення учнів у здійсненні будь-якого експериментування з текстом (зміна кінцівки, місця подій, оповідача, сюжету, уведення нових персонажів) учитель/-ка має подбати про надання зворотного зв’язку.
Підсумовуючи міркування щодо особливостей становлення читацької грамотності учнів та учениць початкової школи в умовах дистанційного навчання, можна впевнено стверджувати, що в цього формату в початковій школі (якщо школа змушена з різних причин працювати дистанцій но певний час) як самостійного, так і як елемента змішаного навчання є не тільки недоліки, а й чималі переваги. Добре усвідомлення вчителем/лькою складників читацької компетентності дає можливість уповні використовувати переваги віддаленого (онлайнового зокрема) навчання й методично виважено компенсувати ризики, пов'язані з ним.
