Вчора мені снилось, що в палаті
Медсестра молилась за бійця.
Кров засохла на її халаті…
Стомлена і геть бліда з лиця
Щиро так молилась, як за свого,
Хоч молитва спазмом з горла йшла.
Щоб він жив, вона благала Бога,
Плакала, торкаючись чола.
Він для неї зовсім невідомомий,
Але чула вирок лікарів:
«Безнадійний, тіло все судомить,
Хоч до ранку б хлопець не згорів»...
Та вона щось в ньому роздивилась,
Янгол не дозволив їй піти.
І над ним всю ніч вона молилась:
«Господи, дай шанс йому й прости!»
Бог той бій його останній бачив,
Як своїх не зрадив, прикривав.
Що сміливої був хлопець вдачі…
І як кулю снайпера піймав.
А на ранок він розплющив очі.
Дихав, бо почули небеса
Ту молитву, що вуста жіночі
Шепотіли з вірою в Христа.
І ніхто того не може знати,
Чому Бог почув саме її.
Так молитись може лише мати -
За своїх дітей на цій землі.
Плачуть в церкві свічки і ікони,
«Отче наш» шепочуть матері,
Так, у Бога є свої закони,
І молитви всі він чує нагорі…
06.05.2023
