10.07.2022, неділя — 137 доба війни. 191-й день року. До кінця року — 174 дні.
10 липня 1964 року в Києві народився Василь Гонтарський — Вася-клаб, Рудий Боцман, Хіпан, Дон Хуан — щира, добра, мужня Людина.
Автор фото: Олександр Кузьмюк. 2006
— Якщо хлопця назвали Вася, йому вже ніяке прізвисько не потрібне, — жартував Василь Гонтарський. Ріс як горох при дорозі. У 1981 р. закінчив київську школу № 201. Відвідував студію при театрі оперети. Три роки навчався в Київському театральному університеті, але кинув. “Загримів” у будбат, протягом 1985—1987 р. був начальником їдальні.
Потім навчання у Київському державному інституті театрального мистецтва імені Івана Карпенка-Карого. Педагог — Рушковський Микола Миколайович. На своєму курсі зустрів красуню, яка стала його дружиною, з якою прожив у шлюбі шість років.
— Тепер вона живе в Італії, а тоді була красунею-розумницею. Вона терпляче зносила увесь мій “рок-н-рол” із заморочками і нічного Кастанеду, але терпіння не буває безкінечним, — згадував Гонтарський. — Насправді, з моїм режимом, яка нормальна дама винесе таке життя? Постійні роз’їзди, виїзди. Плюс, я дуже емоційна людина.
Після розлучення — вакуум, ліками від якого були подорожі, мандри, алкоголь. Здавалося, що рудавий “свій у доску” хлопак, живе на сцені. Постійно їздив Україною (Львів, Івано-Франківськ, Ужгород, Чернівці), кожного місяця відвідував Донецьк та Івано-Франківськ, де його «Чорна гора» сприймалася, як гімн.
Найчастіше грав на весіллях («ми грали на весіллях і я скрізь співав своє, яке сприймали як народне…»). Василь жив одним днем: дозволяв собі розкіш бути собою; завжди говорив те, що думав; в обличчя міг обматюкати: «Де мій тато був»
У серпні 1991 р. став дипломантом другого фестивалю «Червона Рута» у місті Запоріжжя. Розповідав Гонтарський, що після 1991-го вживав опіум.
— Почав сам себе жаліти. Мовляв, я такий геніальний і нікому не потрібний. Жалів-жалів — і дожалівся, прив’язався до опіуму. Результатом цього знайомства була тюрма! — Василь Гонтарський.
У 2000 р. Василь Гонтарський брав участь в експедиції «Шлях із варяг у греки» на човні «Княгиня Ольга» часів Київської Русі. Звісно ж гітара була при ньому і були пісні. Був талановитим завгоспом з ім’ям Рудий боцман, який при мінімумі харчів міг прогодувати сімнадцять здорових чоловіків...
2001 року із семи осіб створив гурт «Вася Club».
— Якось один мій близький приятель, — згадував Василь, — подарував мені пальто. Справжнє картате стильне англійське пальто. І ось ми йдемо з другом по вулиці, а назустріч нам — Арсен Савадов і Олександр Харченко (обидва — відомі київські художники-постмодерністи). Арсен бачить на мені нове пальто і голосно так каже: Дивіться — «Вася Club!» З тієї миті я вже знав як назвати групу...
«Вася Club» викликали справжній бум — у жоден із клубів, де вони грали, пробитися було неможливо через суцільні аншлаги.
У 2002 р. Василь Гонтарський на кухні свого друга Толі Ремезова за 4 дні записали дебютний компакт-диск «Хіпан».
У 2004 р. гурт виступав у наметовому містечку на помаранчевому майдані; записав другий альбом «Конокрад». Одна з композицій авторства Василя увійшла у саундтрек до фільму режисера Івана Кравчишина «Прорвемось!» (2005) про події Помаранчевої революції.
2006 року Василь Гортанський у співпраці з харизматичним столичним контрабасистом Юрієм «Хоботом» Галініним за два дні на одній із кращих столичних студій «Круц-Рекордз» записав сольний альбом «Вася і Хобот» — шедевр, що став останнім у дискографії музиканта. Без репетицій — без нічого.
Фото: Олександр Кузьмюк
Серед виступів українського шансоньє був фестиваль «Мазепа-Фест» у Полтаві, фестиваль у Гуляйполі «День незалежності з Махном». Останньою роботою Василя Гонтарського стала участь у дубляжі данського мультфільму «Теркель і Халепа», що став одним із лідерів прокату у листопаді 2006.
Він співав до кінця. Часом почував себе дуже зле, мав хворе серце і шлунок, але не скаржився, казав, що лікується.
У понеділок із Житомира до співака приїхала племінниця Ганна, студентка Київського університету культури. Довго стукала, телефонувала на мобільний. Двері ніхто не відчиняв, але в квартирі горіло світло. Звернулася до міліції. Правоохоронці вибили двері, знайшли Гонтарського мертвим.
Фото від: Олександр Кузьмюк, 2006
19 лютого 2007 року у власній квартирі в Києві на вулиці Марини Цвєтаєвої (Троєщина) помер 42-річний Василь Гонтарський — український шансоньє-волоцюга, ідейний натхненник гурту «Вася Club», чия «Чорна гора» — гімн Волі.
Автор: Ганна Черкаська 
