Вже й червень двері зачиняє,
Останній день в плахту вбирає.
Жалкує квіти, на подвір'ї -
І матіоли й мальви, милі.
Небо із журОю прольється,
Дрібною сльозою, немов
Жалкує за тобою,як я.
Бо народилась в ньому...
Швидко все лине в цьому світі.
Весна і літо - милі світу.
І осінь, та й зима нівроку,
Як сніг лежить, то вабить оку.
Так і літа,мов тії коні,
Не стримані, летять підкови.
І гриви вже сріблом покриті,
І стремена на ноги вдіті...
Валентина Отт
29.06.25 р
