В вечір на Андрія
Нагадала долю.
І приснився гарний молодий козак.
На коні промчався
по безкрайнім полю.
І розтанув вранці, як у небі птах.
Ти його чекала
вдома біля тину,
Ти його шукала по ясних світах.
Вкотре зацвітає у садку калина,
А козак приходить
лиш в коротких снах.
Не ридай в подушку,
Не чекай дівчино.
Не шукай слідів коханого між трав.
Твій козак хоробрий
за свою Вкраїну
І за тебе, мила, голову поклав.
Під кущем калини,
десь у чистім полі,
Кетягом багряним
впала кров на сніг...
І останнє слово він украв у долі..
Ти пробач, кохана...
не прийшов...
Не зміг...
Він до тебе прийде спогадом туманним,
янголом із неба,
зоряним дощем.
Захистить від болю, залікує рани..
Стане непомітним
та міцним плечем.
В вечір на Андрія нагадала долю.
І козак наснився гарний, молодий.
Та в козака доля - впасти в чистім полі.
За свою Вкраїну, за щастя і волю...
В серці Батьківщини він повік живий.
427427
Комментарии: 129
Поделились: 58
Нравится
Комментировать
Поделиться
