В німій покорі тягнеться зима...
Різдвяні сани рушили з орбіт.
Лукавий січень нишком, крадькома
ховає в торбу свЯтки. Цілий світ
у тих вертепах -- штучних і живих,
у різнобарв'ї бабиних хустОк...
У тих колядках -- давніх і новИх,
що дзвінко розбрелись поміж хатОк...
У лаґоминках зимніх вечорів,
в смачних десертах з запахом ванілі...
Коли всі вдома --- кращий із дарів,
і не страшні ніякі заметілі...
Людмила Галінська
