В небі зорі засніжено...
Голубить холодом тихо,
Трепетно, мило та ніжно
Шалений зимовий вихор.
Дарує ніч ностальгію,
Що облягла міцно душу,
Вертає світлу надію.
У снах ще її натрушу.
ТУга безмовна й болюча,
Що пролетіло дитинство —
Щаслива пора й квітуча,
Казок, ляльок товариство.
Сховались мрії в сузір'ях.
В небі зорі засніжено...
Спогад, мов сиве повір'я,
Трепетно гріє та ніжно.
Оксана Козак
