В Держкомору Круть та Верть працевлаштувались,
Охоронцями пішли, гучно вихвалялись.
Працьовитий півник був ще у тому штаті,
Глузували повсякчас із нього хвостаті.
Якось, зранку когут йшов пити до криниці,
Бачить з Держкомори випав колосок пшениці.
Мовить мишам: Не знімайте метушню та писк,
А берімось до роботи, мати будем зиск.
До роботи?! - почали миші реготати
Нам за байдики дають премії, зарплати.
Та не стали Круть та Верть влазити в аферу,
Але й заважати лінь півню - мародеру.
А він знай собі молотить, усе до зернинки
У вагони повантажив, їде без зупинки.
Поки миші спочивали та точили ляси
Стратегічні продавав «комірник» запаси.
Тут ревізія примчала, грати на знаменах
І очолював те військо кіт у лабутенах.
Перевірили й нестачу бачать у запасі.
Наш пернатий мов святоша, тільки що не в рясі.
Кукуріка: Вам брехати я не маю сили
І усе скажу відверто - миші все поїли!
Котику того і треба, облизавши лапку:
Спишем ще на них сметану і поставим крапку.
Отаку тепер ми маєм дуже влучну фішку:
Щоб в країні де не зникло - звинувачуй мишку...
Ірина Кривонос «Держколосок»
