Василь Насипаний
ЩОБ БУЛО В КИШЕНІ
В дитсадку проблема в Петі —
дуже вперта Ірка.
З ним ніяк дружить не хоче.
Крутить носом дівка.
Нині знов своє лопоче.
Так, як вчила мати.
Мудра будь, і скільки хочеш,
будеш хлопців мати.
— Чула я, казала мама
вслід сестричці Ксені:
— Головне, щоб в хлопця, доню,
щось було в кишені!
Петрик носа набурмосив,
вмить в кишенях рище.
Тільки там нема нічого.
Тільки вітер свище.
Бідний хлопець ледь не плаче.
Гірко стало Петі.
Раптом враз всміхнувся хитро,
щось знайшов нарешті.
Каже Ірі: — Маю дещо.
Саме те, що треба.
Значить, можем ми дружити.
Я якраз для тебе.
— Що ж там є в кишені добре?
— враз питає Ірка.
Той від щастя сяє сонцем:
— Є велика дірка!
