Як говорив Олександр Антонович Захаренка: «Усі близькі й далекі наші плани починаються зі школи. Адже саме тут, у стінах школи, починають формуватися, набувати знань і морального здоров'я наші діти, і чи будуть вони громадянами, гідними своєї країни й свого часу, залежить від школи та уваги до її справ усієї нашої громадськості та держави зокрема .»
Сьогодні досить складне життя, у суспільстві відчувається розлад, нестабільність, спостерігаються прояви жорстокості. Вийшовши за поріг школи, дитина потрапляє в інший світ, а вдома поринає в маленький світ сім'ї, в якому всі члени живуть за своїми правилами. Тож діти вдома одні, а в школі - інші. Батьки здебільшого зайняті добуванням грошей, щоб одягти і нагодувати своїх дітей, а діти, в цей час, повністю стали вихованцями телепередач, комп’ютерних ігор, Інтернету та наших вулиць.
Дивлячись на сучасну політичну культуру українських можновладців, виступає на перший план питання про виховання в сучасної молоді інших стандартів поведінки в суспільному житті. Постає проблема формування громадянської зрілості і правової освіти в школярів. Адже ми знаємо, що країні потрібні не тільки кваліфіковані робітники, а й свідомі громадяни, які повинні розуміти, що працювати треба на перспективу, а не задовольнятися тимчасовим поліпшенням. Нічого не розуміючи в законах побудови і функціонування держави, вони не матимуть змоги впливати на процеси в ній.
В концепції виховання дітей та молоді у національній системі освіти записано: «Ідеалом виховання є гармонійно розвинена, високоосвічена, соціально активна й національно свідома людина, що наділена глибокою громадянською відповідальністю, високими духовними якостями, родинними й патріотичними почуттями, є носієм кращих надбань національної та світової культури, здатна до саморозвитку і самовдосконалення.
Самоврядування є однією з головних умов розвитку самостійної особистості. У різних дослідженнях «самоврядування» розглядається і як аспект виховного процесу, і як його результат, і як форма, і як засіб, і як організація, і як школа громадянськості. Самоврядування передбачає керівництво діяльністю учнів самими учнями. Однак, щоб вони успішно керували, їх треба цьому навчити (це і є завдання педагогів), враховуючи при цьому інтереси учнів.
Особливе місце в системі виховної роботи з учнями займає практика формування у них свідомого ставлення до власного здоров’я, здорового способу життя. Оскільки наша школа – це школа сприяння здоров’я школярів ведеться постійний контроль за фізичним розвитком учнів школи. Два рази на рік за допомогою не складних математичних формул визначаються як позитивні, так і негативні зміни в організмі школярів. Виховання свідомого ставлення до власного здоров’я відбувається як в позаурочний, так і у навчальний час. Важливими є уроки основ здоров’я, Захисту Вітчизни, фізичної культури. Говорячи про це сьогодні хочу відмітити відсутність у методичному кабінеті району методиста з фізичної культури
Високий рівень інформованості одержаних даних стають об’єктивним критерієм благополуччя дитячого середовища.
Основними напрямками реформування загальноосвітньої школи до 2020 року передбачено подальший розвиток мережі підприємств громадського харчування в навчальних закладах. Успішне вирішення зазначеної проблеми, як показує практика, є необхідною умовою раціонального фізичного розвитку учнів, збереження їхнього здоров’я, підвищення працездатності впродовж навчального дня.
Та на жаль наші діти все більше стають залежними від таких шкідливих речей, як чіпси, сухарики, різні напої. І на додачу до цього ще й деякі школярі не харчуються в шкільних їдальнях через відсутність безкоштовного харчування. Дуже прикрим є те, що учні початкових класів змушені харчуватися за кошти батьків (та не всі в змозі платити ). Це є проблемою, яку я думаю можна вирішити на рівні району.
Процес розвитку і формування особистості дитини шкільного віку значною мірою залежить від функціональності освітнього середовища навчального закладу, від здатності цього середовища до мобільності, системного експериментування та апробації. У зв’язку зі змінами в політичному, соціальному та культурному житті в Україні упродовж останніх років відбулася трансформація цілей і завдань освіти. Серед пріоритетних завдань сучасної загальноосвітньої школи стає виховання компетентної особистості, яка не тільки володіє необхідними знаннями, уміннями і навичками, які визначені Державними стандартами загальної середньої освіти, але й уміє застосовувати їх у відповідних ситуаціях, адаптуватися до складних соціальних умов, долати життєві труднощі, підтримувати на достатньому рівні своє здоров’я, чинити опір негативним впливам.
Здійснюючи виховання школярів необхідно обирати такі форми і методи роботи, які дають можливість досягати у більшості напрямків високих результатів у вирішенні поставлених завдань. Виховання найважливіших якостей особистості здійснювати диференційовано шляхом організації як колективної творчої діяльності, так й індивідуальної.
Слід зазначити що незважаючи на постійні превентивні міри, негативні прояви серед школярів мають місце. Це, зокрема, використання ненормативної лексики, нищення шкільного майна. Це також є проблемою і думаю що не тільки в нашій школі.
Та незважаючи на ряд проблем зазначених мною вище ми працюємо, навчаємо, виховуємо молоде покоління, наші зусилля в роботі увінчуються успіхами, адже за показниками школа не залишає лідерських позицій.