АВТОР ІВАН ЦІЛУЙКО
Усе минається, коли тебе нема,
І світ стає безликим і байдужим.
З очей твоїх-мелодія сумна,
А з серця-невимовні біль і туга...
Чому так пізно стрілась на віку?
Чому твої пісні так ранять душу?
Коли спізнав - принадну і п'янку,
Чому в безвихідь я рушати мусив?
Мені без тебе не прожити й дня-
Така реальність- аж занадто, грішна!?
Хоч зрідка ти зринаєш в моїх снах-
Від цього я не маю й краплі втіхи.
О !де ти є? Благаю!- озовись!
Розвій на серці сумніви тривожні.
Хоча б крізь простір лагідно всміхнись -
Бо ти для мене в світі- найдорожча!!!
20.05-23р.
Світлина з Інтернету
