Тема “Голодомор 1932 ─ 1933 рр.” Присвячена одній з найстрашніших сторінок у багатостраждальній історії України.
1933 - був в Україні великий голод. Не було тоді ні війни, ні суші, ані потопу. А була тільки зла воля одних людей проти інших. І ніхто не знав, скільки невинного люду зійшло в могилу — старих, молодих, дітей, і ще не народжених — у лонах матерів.
Вчитель. Прошу зараз вшанувати пам'ять мільйонів невинних жертв Голодомору хвилиною мовчання.
«Анастасія Максимівна Кучерук, жителька с. Судачівка Чуднівського р-ну Житомирської обл.: «На світі весна, а над селом надвисла чорна хмара. Діти не бігають, не граються, сидять на дворах, на дорогах. Ноги тонюсінькі, складені калачиком, великий живіт між ними, голова велика, похилена лицем до землі, лиця майже нема, самі зуби зверху. Сидить дитина і чогось гойдається всім тілом: назад, вперед, скільки сидить, стільки й гойдається. І безконечна одна пісня напівголосом: їсти, їсти, їсти. Ні від кого не вимагаючи, а так, у простір, у світ — їсти, їсти, їсти...».
Микола Піскун, 1926 р. н., смт. Сиваське, Херсонська область. «У 1933 році померла моя сестричка…, їй було лише три роки. Вона не кричала, не вередувала, а лише тихо просила їсти…»
Петро Оливка, 1921 р. н., смт. Петропавлівка, Дніпропетровська область. «Коли мені було 12 років, засудили за колоски мене маленького на 5 років до важких робіт. Мама пухла разом із сестрою і померла на моїх очах. Одне спасіння: миші наносили в норки запаси, землею обгортали їх у круглих купках, а ми вже її роздовблювали взимку і забирали ці запаси».
Учень 5:
Іван Приступній, 1916 р.н. с.Єгорівка, Одеська область. «Голод почався ще у 1932 р. Врожай був непоганий, але увесь хліб намолочений забрали під мітлу… В поле нікому було виходити, люди мерли, як мухи… за день вмирало до 20 душ. Не було кому ховати”.
Письменник Олесь Гончар, 1918 р. н., щоденники, запис від 23.08.1980 р. «А мені згадався 1933-й. «То ж таки був геноцид! Пів – Сухої виморено голодом за одну весну. Сім'я Булата – коваля, де діти старші поїли менших… А ті мої товариші-однокласники Киселі, що незрівнянні успіхи виявили в математиці, – сьогодні в школі були, а на завтра вже не прийшли: померли обоє. А торгсини, Галещинська біофабрика окороки відправляє на експорт… Ні, то довічний Сталінів гріх, злочин, якому ніколи не буде виправдання…»
Перегляд записаних інтерв’ю респондентів, що пережили голодомор (Слайд №2)
Вчитель. У результаті Голодомору 1932-1933 років, за різними оцінками, загинули від 3 до 7 млн осіб: щохвилини Україна втрачала 17 своїх дітей, щогодини — близько тисячі, щотижня — близько 25 тисяч.
Також за даними слідства було визначено, що втрати українців у частині ненароджених становлять 6 мільйонів 122 тисячі осіб.
Липень 1932 р. – влада ухвалила завідомо нереальні до виконання плани хлібозаготівель;
Серпень 1932 р. – прийнято закон” Про п’ять колосків”, за яким засуджували навіть дітей, які збирали колоски пшениці на полях;
Листопад 1932 р. – запроваджено натуральні штрафи, що означало вилучення всіх харчів у селян;
Грудень 1932 р. – примусово вивезено із колгоспів усі фонди, в тому числі і насіннєві.
Листопад 1932 р. – в Україні запроваджується система голодних гетто –” чорних дощок”. Занесення на 2 чорні дошки” колгоспів, сіл і цілих районів означало їх повну ізоляцію, вилучення всього продовольства, заборону ввезення, будь-яких товарів та інші жорстокі репресії, що було рівнозначним смертному вироку їх мешканцям. Всього на” чорну дошку” було занесено до третини сіл України;
Січень 1933 р. – забороняється виїзд за межі України. Відповідно до директиви Сталіна території УСРР і Кубані, в той час переважно заселеної українцями, були оточені збройними законами для блокування виїзду селян” за хлібом” в інші регіони. Таких заходів більше ніде і ніколи не застосовувалося в СРСР.
Вчитель. У той час, як від голоду умирали мільйони українців, влада продовжувала вивозити зерно за кордон. Також в Україні у той час на повну потужність працювали спиртзаводи, які переробляли зерно на горілку, що йшла на експорт.
Дивимося історію виникнення голодомору 1932 1933 рр. (Слайд №4)
Група № 3 познайомить з уривком із Закону України Про Голодомор 1932-1933 років в Україні та з Указу Президента України Про відзначення Дня пам'яті жертв голодоморів та політичних репресій указом Президента указом Президента документи про причини голоду. Послухаємо їх.
День пам'яті жертв голодоморів запроваджений згідно з указом Президента
України Леоніда Кучми № 1310/98 від 26 листопада 1998 року як «День пам'яті жертв голодоморів». Указом Кучми № 1181/2000 від 31 жовтня 2000 року встановлювалася назва «День пам'яті жертв голодомору та політичних репресій».
Указом Кучми № 797/2004 від 15 липня 2004 року встановлювалася назва «День пам'яті жертв голодоморів та політичних репресій». Указом президента Віктора Ющенка № 431/2007 від 21 травня 2007 називається «День пам'яті жертв голодоморів». У 2006 році Верховна Рада визнала Голодомор 1932-33 років геноцидом українського народу.
Наказ Президента України «Про оголошення в Україні 2008 року Роком пам’яті жертв Голодомору»
Ушановуючи пам'ять мільйонів громадян, які стали жертвами Голодомору 1932-1933 років, з метою донесення правди про геноцид українського народу до української громадськості і міжнародної спільноти та у зв’язку з 75-ми роковинами цієї трагедії постановляю:
1. Оголосити в Україні 2008 рік, Роком пам’яті жертв голодомору.
2. Координаційній раді з підготовки заходів у зв’язку з 75-ми роковинами Голодомору 1932-1933 років в Україні спільно з організаційним комітетом з підготовки та проведення заходів у зв’язку з 75-ми роковинами голодомору в Україні забезпечити організацію та координацію заходів з проведення року пам’яті жертв Голодомору.
3. Кабінету Міністрів України: проаналізувати стан виконання Закону
України «Про Голодомор 1932-1933 рр. в Україні», нормативно-правових актів щодо підготовки заходів у зв’язку з 75-ми роковинами Голодомору 1932-1933 років в Україні та вжити необхідних заходів щодо забезпечення їх реалізації; вирішити в установленому порядку питання щодо фінансування видатків пов’язаних із підготовкою та проведенням Року пам’яті жертв Голодомору.
4. Міністерству закордонних спав України за участю Міжнародного координаційного комітету Світового конгресу українців для плануваннявідзначення 75-х роковин Голодомору в Україні, розробити у місячний строк план тематичних заходів у зв’язку з 75-ми роковинами Голодомору 1932-1933 років, забезпечити його реалізацію закордонними дипломатичними установами України із залученням української громадськості за кордоном.
Президент України В. Ющенко
М. Київ 24 листопада 2007 року
№1144/2007