Сьогодні о 16:00
Вебінар:
«
Труднощі навчання: дискалькулія. Практика та досвід роботи
»
Взяти участь Всі події
Опубліковано 15 липня 2022 о 16:24
0 0

Урок 8 Волейбол 7 клас

Добрий день!

Тема уроку:

Місце українського волейболу на сучасному етапі розвитку європейського спорту. Вправи для розвитку гнучкості. Передача м’яча двома руками зверху. Прийом м’яча знизу над собою, від стіни, з накидання партнера.

Верхня пряма подача в стіну. Верхня пряма подача на партнера. Верхня пряма подача через сітку із скороченої відстані

Хід уроку:

Підручник Ю.Васьковв., Фізична культура 6 клас (електронна книга)

  • опрацювати тему: Місце українського волейболу на сучасному етапі розвитку європейського спорту. Вправи для розвитку гнучкості. Передача м’яча двома руками зверху. Прийом м’яча знизу над собою, від стіни, з накидання партнера. Верхня пряма подача в стіну. Верхня пряма подача на партнера. Верхня пряма подача через сітку із скороченої відстані

  • Розвиток волейболу в Україні

    Український волейбол зароджувався у м. Харкові: у жовтні 1925 р.
    з м. Москви правила гри, волейбольні м’яч і сітку привіз директор науково-дослідного інституту фізичної культури Блях В.А.

    Першими серед тих, хто розпочав грати у волейбол і надалі активно сприяв його розвитку, були Шелекетін Г., Єсипенко О. (одні з перших в СРСР заслужених майстрів спорту), Блях В., Блудов К., Бевз Л., Стрикунов В., Макрідін В., Брагінський С., Духовний С., Музикантський І. та ін.

    З року в рік популярність волейболу зростала і розповсюджувалася до інших міст України (Києва, Дніпропетровська, Одеси, Полтави, Херсону). Бурхливому розповсюдженню гри сприяли товариські зустрічі українських кома

    нд з командами Москви, Ленінграда, Баку та ін. Дуже велике значення для подальшого розвитку волейболу мало його включення до програми змагань Всерадянської спартакіади 1928 р.

    Збірні УРСР на спартакіаді представляли чоловічі та жіночі команди м. Харкова, як найсильніші в Україні.

    Переможцями серед чоловічих команд стала команда УРСР (Єлісєєв Є., Карський С., Музиканський І., Михайличенко В., Прусак Г., Соломін С., Шатоха А.), жіноча команда УРСР посіла друге місце (Воробйова М., Власова Л., Грудман А., Капустіна Н., Ніколаєва В., Сторожниченко Л., Шевцова З.).

    Після Всерадянської спартакіади географія волейболу незмінно розширювалася. Виростала майстерність спортсменів інших міст України, зокрема, чоловічої команди Дніпропетровська, яка в 1931 р. нанесла поразку харківчанам – лідеру українського волейболу, і вийшла у число ведучих команд.

    У перших чемпіонатах СРСР, які в 1933-1936 рр. називались «Всерадянськими волейбольними святами», чоловічі команди м. Харків і м. Дніпропетровськ (Баришніков Л., Великий С., Зігоровський І., Майзлес Л., Маховський Н., Русанов А. та ін.) поперемінно займали друге та трете місця.

    Харківські волейболістки на Всерадянських волейбольних святах вигравали друге та третє місця. З 1938 р. чемпіонати СРСР проводилися серед клубних команд ДСТ та відомств.

    У чемпіонаті СРСР 1940 року харківська жіноча команда «Спартак» зайняла 3-тє місце.

    Серед тих, хто захищав спортивну честь Харківщини у ті далекі часи, слід відмітити Найман Т., Машталлер М. (перших майстрів спорту СРСР), Данілову Л., Бевз М., Маркову Н., Капустіну Н., Грудман А., Соколову О., Кухарчік Н., Воробйову М., Сторожніченко Л., Власову Л.,Шевцову З.

    Всезагального визнання та поважання заслужив «тренер усіх тренерів» Шелекетін Георгій Іванович, один із перших заслужених майстрів спорту СРСР. Взагалі з його ім’ям тісно пов’язана вся історія волейболу довоєнних часів як гравця і одночасно тренера, як доцента кафедри спортивних ігор та автора перших методичних та наукових видань з волейболу. В цілому, період 1925-1940 рр. був сприятливим у плані масового заняття населенням волейболом. У парках відпочинку багатьох міст на майданчиках за штучним освітленням тривали ігри, які часто закінчували далеко за північ. Так само і у небагатьох на той період спортивних залах тренування розпочиналися о 22-00.

    Волейбол незалежної України

    У нас є певні успіхи у дитячих і молодіжних командах, які представляють Україну на міжнародних змаганнях.

    Так, у 2002 р. збірна команда України стала срібним призером Європи серед юніорок (головний тренер Перебійніс В. В., тренер –Єгіазаров Г. Ш., провідний тренер – Бурма Л. Л.), а в 2005 р. збірна команда України виграла золоті медалі чемпіонату Європи серед дівчат (головний тренер –Перебійніс В. В., тренер – Остапенко М. П.). І це свідчить про високий професіоналізм наших тренерів.

    Видатні волейболісти України

    Український волейбол виховав цілу плеяду першокласних гравців, які у складі збірних команд СРСР вписали славну сторінку в історію радянського волейболу.

    Першим представником України у складі збірної СРСР був гравець команди «Спартак» (Київ) М. Пімєнов – чемпіон світу 1949 р, 1952 р., чемпіон Європи 1950 р., 1951 р.

    Починаючи з 1956 р., до збірних команд СРСР включається все більше вихованців з українських клубів.

    Так вже у 1956 р. у складі збірної команди СРСР, що стала бронзовим призером чемпіонату світу, було чотири представника УРСР (Закржевський А., Мондзолевський Г., Тищенко І., Унгурс Е.).

    Особливо варто відмітити виступ наших волейболістів на ХІХ Олімпійських Іграх (1968 р., Мехіко). У складі збірної СРСР, яка стала чемпіоном Олімпійських Ігор, сім золотих нагород вибороли представники українських клубів: Поярков Ю. – капітан команди, Беляєв В., Іванов В., Лапинський Є., Матушевас В., Міхальчук В., Терещук Б. І коли зважати, що у команді були ще два вихованця українських тренерів, два одесита –Мондзолевський Г. та Сибіряков Е., цей рік слід вважати дійсно тріумфальним для українського волейболу.

    /Files/images/voleybol/Беляєв.jpg

    Бєляєв Володимир Іванович (*7 грудня 1944 — український радянський волейболіст. Олімпійський чемпіон 1968 року.

    Проживає у Луганську з 1956 року. Навчався в Луганській ДЮСШ під керівництвом тренера І. Кравченка. Випусник факультету фізичного виховання і спорту ЛДПІ ім. Т.Г.Шевченка (1969).

    Гравець ворошиловградської команди «Зірка» (1962–1973).

    Нагороди:

    • 1965— присвоєно звання «Майстер спорту СРСР»;o1967— чемпіон Спартакіади народів СРСР у складі збірної УРСР;o1967— чемпіон Європи у складі збірної команди СРСР, присвоєно звання «Майстер спорту СРСР міжнародного класу»;o1968, Мехіко— Олімпійський чемпіон у складі збірної команди СРСР, присвоєно звання «Заслужений майстер спорту СРСР»o1968— увійшов в десятку найкращих спортсменів УРСР;

    • 1969, Уругвай— бронзовий призер Кубка п'яти континентів

    • 1972— срібний призер чемпіонату СРСР у складі команди «Зірка» (Луганськ / Ворошиловград);

    • 1973— переможець Кубка володарів кубків ЄКВ в складі команди «Зірка» (Луганськ / Ворошиловград);

    • 1978— срібний призер чемпіонату СРСР разом з «Іскрою» (Луганськ / Ворошиловград);

    • 1997— присвоєно звання «Відмінник народної освіти»;

    • 2005— присвоєно звання «Почесний громадянин міста Луганська»;

    • 2006— отримав нагороду «За розвиток регіону»;

    • 2009— отримав медаль «За заслуги перед Луганщиною ІІІ ступеня».

    У різні роки честь радянського волейболу на міжнародному рівні у складі збірної команди СРСР захищали представники українських команд та вихованці українських тренерів, переможці та призери Олімпійських Ігор, чемпіони світу та Європи: чоловіки – Беляєв В., Венгеровський Ю., Воронков П., Гордієнко О., Дилленбург А., Закржевський А., Запорожець О., Іванов В., Коров’янський Ю., Кривов В., Кузнецов А., Лапинський Є., Лащонов Ф., Люгайло С., Матушевас В., Міхальчук В., Молібога О., Мондзолевський Г., Панченко Ю., Пімєнов М., Поярков Ю., Сибіряков Е., Смугільов О., Сорокалет О., Терещук Б., Унгурс Е., Федяєв С., Фомін Д., Шадчин О.; жінки – Горбенко Н., Горбатюк (Маліночка) І., Гурєєва Л., Іванова (Губка) Л., Козакова О., Мишак (Волощук) В., Назаренко (Кузіна) Є., Осадча Л., Ростова Г., Романова (Задорожня) Н., Рудовська (Тимофєєва) Л.,Соколовська (Ахамінова) О., Черкасова Т., Шкурнова (Позднякова) О.

    /Files/images/voleybol/Соколовська1.jpg

    Олена Рабігівна Соколовська (до 1981 — Ахамінова) (народилася 5 жовтня 1961, у м. Свердловську, СРСР)— радянська і українська волейболістка, нападаюча. Головний тренер ВК «Джінестра». Заслужений майстер спорту СРСР (1980).

    Волейболом почала займатися в ДЮСШ м. Свердловська. В чемпіонатах СРСР виступала за команди: 1977—1982 — «Уралочка» (Свердловськ), 1982—1989 — «МедІн» (Одеса). Чемпіонка СРСР 1978—1982, срібний (1983) і бронзовий (1984) призер союзних першостей. Володар Кубка СРСР 1983. Срібний (1979) і бронзовий (1983) призер Спартакіад народів СРСР (у складі збірних РСФСР у 1979 і Української РСР в 1983). Переможниця Кубка європейських чемпіонів 1981 і 1982. Володар Кубка володарів кубків ЄКВ 1983.
    У складі збірної СРСР в офіційних змагання виступала у 1979—1983 роках. В її складі стала олімпійською чемпіонкою 1980, бронзовим призером Кубка світу 1981, чемпіонкою Європи 1979, срібним призером європейських першостей 1981 і 1983, учасницею чемпіонату світу 1982.
    У 1989—1993 роках виступала за команди Фінляндії, у 1993—1994 — «Динамо-Джінестра» (Одеса, Україна), 1994—1995 — «Поліце» (Польща), 2-я половина 1990-х — команди європейських країн, 2002—2003 — «Хімік» (Южне, Україна).
    З серпня 2006 року — головний тренер ВК «Джінестра» (Одеса). В якості тренера: срібний призер чемпіонату України (2006—07, 2007—08, 2009—10, 2010—11), володар Кубка України (2009—10, 20010—11 ).
    Найкраща волейболістка Одеси ХХ століття.

    Значного успіху досягла національна збірна жінок незалежної України, яка виборола бронзові медалі на чемпіонаті Європи в 1993 р. (Воливач Ю., Воронкіна О., Дубиніна М., Ільїна Т., Калашнікова Г., Коломієць А., Кравець А., Матешук В., Полякова М., Пухальська І., Сулим С., Троцко Л., тренери – Бузаєв В. М., Курильський Ю. І.).

  • переглянути фільм за посиланням і виконати вправи:https://www.youtube.com/shorts/wx6nExQ1Ofk

  • переглянути фільм за посиланням:https://www.youtube.com/watch?v=FsOQd-pkfrU

  • переглянути фільм за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=Vvntxk5yBO4&t=9s