Історія знає жінку, якої образ відбився у всіх видах мистецтва... Вони творили легенди, вони давали натхнення великій творчості, вони підтримували тих мужів, яких призначенням було будувати держави. Я не говорю про жінку мистця. Говорю про ту, яка не творить сама і якої ім’я – маса. Про ту, яка все-таки і серед маси не тратиться, так чи інакше вирізняється на тлі часу і простору історичного буття.
Їх є безліч. Вони часто незнані ще, непомітні, десь у тіні, але вони є, і їх присутність чи то в минулому, чи то в сучасному позначується дуже яскравим, дуже великим і дуже творчим буттям. Передовсім жінка мати… Жінка патріотка… Жінка консерваторка добрих традицій, жінка творець поступу, жінка натхнення і любов. Бачу і чую тебе, прекрасна, чула, велична у своїй жіночій природі, Мадонно. Бачу твої налиті прагненням очі, твої чудово і тонко різьблені уста, твою красу, твою жіночність. Зворушлива і прекрасна, коли ти є сама собою, коли ти непохитна в своїй природі, коли ти свідома свого призначення і коли ти передовсім і виключно Жінка.
Улас Самчук. Україна. – 1942. – Ч.13.- 9 липня./ Документ доби: публіцистика Уласа Самчука 1941-1943років /упоряд. А.Жив’юк. Рівне, 2008. С. 308.