30.10.2022, неділя — 304-й день року. До Нового року — 62 дні.
Сьогодні виповнюється 140 років від дня народження Михайла Бойчука.
1882, 30 жовтня — на Тернопільщині народився Михайло Бойчук, основоположник українського монументального мистецтва, заснованого на національних традиціях.
Портрет Михайла Бойчука роботи Володимира Слєпченка з серіі «Галерея портретів славетних украінців» проєкту «Обрані часом» 2013 рік. Папір. Акрил. Джерело
Михайло Бойчук — один із фундаторів та професор Української державної академії мистецтв у 1917 році, при якій заснував художню школу монументального мистецтва. Об’єднав талановитих малярів-монументалістів, які сформували школу бойчукістів.
Михайло Бойчук отримав європейську освіту, опановуючи малярство у Відні, Кракові, Мюнхені, Парижі.
Дивує діапазон творчої вдачі цього маляра. З одного боку, у вивченні історії мистецтв він, як унікальний енциклопедист, занурився до Х століття — не просто пірнув і запам’ятав десяток-другий імен, а вивчив школи, опанував прийоми, побачив взаємозв’язок ремесел, розкрив професійні таємниці артизанів (художників-ремісників) і ченців. З іншого боку, він генерував надновітні ідеї по-справжньому революційного мистецтва, але за глибиною не пов’язаного із більшовицьким невіглаством.
Він ілюстрував книги, провадив реставраційні роботи у Львові, в усипальниці родини Розумовських і давнього іконостасу в їхній церкві у Лемешах (на Чернігівщині), відновлював фрески Софійського собору в Києві та Успенського в Чернігові, створював нові фрескові ансамблі. Працював над художнім оформленням вистав Леся Курбаса. Разом з учнями здійснив розписи Луцьких казарм у Києві.
Пророк Ілля роботи Михайла Бойчука. Для «Дяківської бурси» у Львові. Орієнтовно 1911 або 1912 рік. Дерево. Темпера. Джерело
Бойчуку було чужим радянське пролеткультівське малярство, яке пропагувалося в Київському художньому інституті, де він викладав протягом 1920-х років. Твори, яким митець намагався надати созвучного історичній епосі змісту, говорили національною формою. Вони були самобутніми, тож їхній автор був небезпечним для влади. Своїх послідовників Михайло Бойчук переконував: «Не бійтеся втратити свою індивідуальність. Хто краще працює, до того приглядайтесь. Не треба боятись запозичувати у іншого, треба намагатися зробити краще. Індивідуальність сама виявиться, коли майстер визріє».
13 липня 1937 року Михайла Бойчука розстріляли у Києві. Через декілька місяців потому така ж доля спіткала його дружину. Майже усі його учні були репресовані. Більшість робіт знищено, навіть спалено ескізи.
Нині вцілілі шедеври бойчукістів експонуються в Україні та надихають митців на творчі пошуки. Не усі творці муралів знають про українське монументальне мистецтво, яке заклало підвалини для виникнення сучасної художньої практики.
Київська державна академія декоративно-прикладного мистецтва і дизайну сьогодні носить ім’я Михайла Бойчука.
P.S. Фото обкладинки знайшла тут
