Давнім символом українського Різдва є дідух — різдвяна прикраса з соломи. Переважна кількість свят в Україні — це дати, які пов’язані з сільськогосподарським календарем та аграрним циклом, які ледь прикриті нашаруванням християнства.Зерно відіграє у цьому аграрному культі чи не найважливішу роль і чи не всі ритуали, обряди та замовляння пов’язані із ним — навесні його садять, влітку доглядають, восени збирають, а взимку — прославляють, щоб урожай нового року не був меншим за попередній. В зерні, на думку англійського дослідника фольклору Джеймса Фрейзера, знаходиться образ Бога, що помирає і воскресає разом зі зміною циклів природи.Тому пошанування зерна, соломи, снопів з пшеницею є таким древнім ритуалом. Пригадаймо про зажинки та обжинки в українській культурі та ми зрозуміємо, що йдеться саме про вшанування духу зерна.
Український дідух — це запорука нового врожаю, добробуту та багатства. Дідух цілком можна вважати замінником ялинки, адже дідух — це таке собі «хлібне дерево», тому його теж прикрашають, мов ялинку, стрічками, квітками, калиною тощо.
