Зима з весною вже зустрілися, незабаром все почне зеленіти, тож саме час поговорити про чарівні рослини давніх українців. Першою на думку спадає папороть. А що ж далі? Ми спробували розібратися, які ще рослини наші пращури наділяли особливими силами.
Хто ж не знає, що сміливець, який не побоїться нечисті і опівночі в Купальську ніч знайде і зірве квітку папороті, отримає надзвичайні здібності: розуміти мову тварин і дерев, бачити заховані скарби, знати майбутнє та ще багато того, до чого звичайним людям зась? Але в нашій міфології чимало й інших чарівних рослин. Впевнені, що про деякі з них ви навіть не чули!
Аїр (лепеха, татар-зілля)
Недаремно і досі на Зелені свята ми встеляємо долівку листям аїру, адже здавна вважалося, що він оберігає людей від нечистої сили. А знаєте, як з’явилася назва «татар-зілля»? За легендою саме татари принесли його на українські землі. Ординці вірили, що це зілля здатне очищати воду.
Барвінок
Ця симпатична блакитна квіточка посідала дуже важливе місце в ритуальному житті українців. Вона символізувала дівоцтво, а ще поєднувала світи живих і померлих. Вінки з барвінку плели на весілля, родини і похорони. Ними прикрашали могили, а ще вішали над дверима і вікнами як оберіг від злих духів. «Багатофункціональний» барвінок вважався приворотним зіллям, оберегом від вроків і водночас рослиною, з якої відьми варять зілля, щоб поробити людині на смерть чи прикликати її до себе. А ще вірили, що сік барвінку допомагає відьмам літати: для цього ним потрібно натерти тіло.
Беха (віха, вомога, чортове насіння)
З цією рослиною пов’язана цікава легенда. Якось чорт завинив перед козаком, за що той його прив’язав в очеретах до пня догори ногами. Чорт свистом прикликав інших чортів, вони принесли з пекла і посіяли біля ставка чортове насіння, яке відразу ж проросло зіллям, що неначе стогне: «Бех, бех!» Тим насінням потруїлися коні ляхів, що допомогло козакам перемогти ворога. Так чорт випросив у козака пробачення і свободу.
Братки польові (брат-і-сестра, Іван-та-Марія, удодів чобіт, полуцвіт)
За легендою, молоді хлопець і дівчина закохалися один в одного, не знаючи, що вони рідні брат і сестра. Коли правда відкрилася, вони перетворилися на дивну двоцвітну рослину, що стала символом вірності. Вважалося, що зірвані в ніч на Івана Купала братки мають магічну силу: відлякують нечисту силу і злодіїв, а ще оберігають сімейне щастя.
Бузина
Бузину називали рослиною чорта: він її посадив і він же в ній любить жити. Тому її не лише копати чи зачіпати зась, а й навіть відпочивати, а тим більше будуватися біля неї не варто. Якщо бузиновою гілкою вдарити домашню худобу, та неодмінно помре.
Водночас до бузини казали різні примовляння: від біди, для сміливості тощо. А ще навіть ворожили: трясли гілки зі словами «Трясу, трясу бузину, відгукнися, пес, з тієї сторони, де живе мій милий». У тому ж таки кущі можна було побачити і самого милого під час ворожіння.
Васильки (базилік)
Так, васильки — це саме той базилік, який так добре відомий усім прихильникам кулінарії. Про походження його назви існує сумна легенда: на Зелені свята русалка заманила хлопчика Василька в поле і залоскотала, після чого він перетворився на васильки. Відваром з васильків кропили молодят і померлих. Сушене зілля використовували як оберіг від нечисті і нещасть.
Глід
Глід, серед іншого, мав досить моторошне призначення. Ним проколювали тіло померлого, аби той не став упирем. Могли навіть відкопати мерця і пробити йому серце кілком із глоду. Палицею з глоду можна було відігнати чорта, а ножем із глодовим руків’ям — навіть убити його. З глоду робили захисні амулети, у тому числі хрестики, замовляли рани від укусів отруйних змій.
Горох
Є припущення, що горох був однією з рослин Перуна, тож і сіяли його у День Перуна, і в обрядах на честь цього бога використовували. Також існував непростий магічний ритуал: якщо вбити змію, покласти їй у черево 3 горошини і закопати, на тому місці виросте квітка-провидіння. Той, хто візьме ту квітку до рота, читатиме людські думки.
Горохом могли й нашкодити: якщо стручок із 10 горошинами покласти на віз молодят, то коні нікуди не поїдуть.
Кропива
Дуже суперечлива рослина у народних віруваннях. З одного боку, вважалося, що у ній ховається нечиста сила або що її посіяв сам сатана. З іншого боку, її використовували як оберіг від русалок та іншої нечистої сили, розкладали в хаті, кидали в воду та купальське вогнище. Кропиву сікли під час посухи, щоб викликати дощ. В одній карпатській легенді розповідається, як діти вбили свого батька-вужа і за це їх мати перетворила на солов’я і кропиву. З того часу соловей весь час співає, а кропиву люди обходять стороною.
Лілея водяна
Цю квітку пов’язували з богинею води Даною. А ще вірили, що лілею люблять русалки, тому її заборонялося рвати, аби русалки не схопили за руку і не затягнули у воду. Коріння лілеї носили як амулет від хвороб, а також брали з собою в дорогу.
Любисток
Одна з улюблених приворотних рослин українок. Його збирали на Івана Купала і носили під пахвою, щоб привернути до себе увагу любого. Також ним умивалися, щоб мати біле обличчя. Вважалося, що хлопець, який цілує і гладить викупану в любистку дівчину, отримує прихильність добрих сил.
Материнка
Сама назва говорить про те, що ця рослина — символ материнської любові. У відварі материнки купали дітей, щоб ті були здоровими. А збирати зілля ходили тричі до сходу сонця.
Відваром материнки кропили хлопці дівчат у Купальську ніч, щоб ті були працьовиті і захищені від злих сил. Вважалося, що дівчина, яка вирощує материнку, матиме талант до вишивання, ткацтва, малювання, а ще гарний голос. Материнка також берегла пам’ять про родину і була оберегом, тому її давали тим, хто вирушав у довгу дорогу.
