Ой лишенько, знову я захищаю українську мамунку. Вона ж мотанка, кукла, чи просто лялька. І не важливо, як вона називається — важливо, що лялька-мотанка, це прадавній сакральний символ українського народу. Проте вона зазнала трансформацій під впливом часу як і будь-яка інша річ.
Коли посилаються на Грушевського, що він у своїй книзі не розкрив тему мотанки, я одразу ставлю під сумнів таких експертів.
Етнограф Марко Грушевський у своїй книзі «Дитина у звичаях та віруваннях українського народу» [1907 р.] не міг детально дослідити українську ляльку-мотанку з причини свого духовного сану. Він був християнином і точно не толерував давні традиції, які пов'язані з язичницькими обрядами.
Я в цій книжці не знайшла інформацію про дідухи чи різдвяні павуки, чому? бо Грушевський не досліджував такі обереги та стародавні традиції.
В усі часи на всіх континентах були свої ляльки. Були іграшкові та обрядові. Лише автор знав, для чого він їх робить. Ними гралися, їх використовували як оберіг та для чаклунства.
Коли я досліджувала тему ляльок-мотанок, то зверталася в різні українські музеї. Виявляється, в нас дуже-дуже мало досліджена ця тема, бо всіма дослідженнями українських традицій раніше займалися тільки російські науковці. Навіть дружина О. Найдена — Людмила Орлова була росіянкою і досліджувала російські народні ляльки на рівні з українськими. Що маємо, навіть в сучасній Україні такими важливими дослідженнями займалися проросійські дослідники. Проте, навіть О. Найден писав, що оберегами стають родинні «адресні» ляльки зроблені від людини до людини.
Українська мисткиня сучасних мотанок Галина Окіпняк поділилася з нами думками, що сьогодні існує два розуміння української ляльки:
1. Українська народна лялька (вузлова лялька);
2. Авторська лялька-мотанка (сучасна, яку масово стали створювати після 2000 р.).
Тобто, по суті лялька-мотанка, яку ми знаємо просто осучаснилася. Окіпняк додала, що ми боремось за українських ляльок, бо раніше використовували російських Нерозлучників, Десятиручок, Кубишок-травниць, Ляльок-шастя і т.д.
Тож, якщо хочете заглибитися в цю тему і знати, що відповідати людям, які говорять нісенітниці про нашу українську ляльку-мотанку, будь ласка, почитайте статтю від Всеосвіти, яку ми підготували минулого разу, коли Кунш опублікував статтю від антропологині Марії Курячової про фейковість обрядових ляльок посилаючись на «фейкову» відсутність назви «мотанка» у словниках: https://vseosvita.ua/3-25wr
