У цьому холоді так мало світлих мрій.
І у дощів"ї так багато леду.
О, сонечко, ти плакати не смій.
О, бджілко, назбирай граминку меду.
А ти, нещасна тишо, озовись.
Ти, вітре буйний, не топчись по цвіті.
Мій ранок, живим словом помолись
І будь найщасливішим в цьому світі.
І хай тривога згорбиться й піде.
І хай загроза щезне й не вернеться.
Лошатко вередливе і гніде
Хай побрикає й смачно напасеться.
І буде день, і люди, і весна
Пригорне нас, напоїть і не зрадить.
І хай смородина шовкова, запашна
Моє чоло листочками погладить.
Чого бажати? Цінне що, скажіть.
Любов, напевно. Лиш вона рятує.
Здорові будьте, квітку підв"яжіть,
Бо ця "зима" її не загартує.
Підтримайте, полийте. Хай росте.
Долає холод і перемагає.
Хай світить сонце вічнозолоте
І нас теплом весняним огортає!
Г.Потопляк.
2021.
