У сяйві сонця посмішка ясна...
Смієшся всьому світу прямо в очі.
З тобою повернулася весна.
Тебе я обійняти зараз хочу.
Панує у душі моїй любов.
Стає від того затишно на серці.
По стовбурі йде сік, по вені кров...
Життя пульсує і не має смерті.
Землею розливається тепло.
Лягають поцілунки на зап'ястя.
Тікають сиві хмари, щоб було
Між нами більше радості і щастя.
В минулому зимові холоди.
Самотні ночі і чекання ранку...
До мене, моє серденько, ходи,
Аби той біль примарою розтанув.
Вернулися із вирію птахи.
Біліє сад надією моєю...
І за які нам випала гріхи
Війна оця під вічною зорею...
22.04.2023.
© Врублівський Олександр
Світлина з Інтернету
