У кожному безмежжі... є межа...
і в кожному проще нні є прощання
душа – не хліб… поріжеш без ножа
і ті, що перші.. стануть… і останні.
у кожного є той, хто п’є за нас
хто з нами п’є... і через нас… напевно
не втомлюється з нами тільки час
бо в нього вЧасно все . і недаремно.
у кожному є щось... що не від нас
і щось про нас … так глибоко й інтимно
хтось загорівся нами… і не згас…
комусь так гаряче... коли і дощ , і зимно…
У кожного є – Небо і Земля…
У кожного... є частка чо рта й Бога…
“Душа – це не вокзал,” – скажу Вам я, –
“Не у Душі … а Перед …. Витирайте ноги!”
Автор: Ілона Ельтек
