***
У кожного в житті своя дорога,
Свої валізи втрат і перемог.
І хтось чекає помочі від Бога,
А хтось і сам для себе, наче Бог.
Когось життя веде широким полем,
Когось – вузькою стежкою крізь ліс,
Одних кружляє ніби-то по колу,
Для інших зводить в невідомість міст.
І хтось повзе, а хтось біжить неначе,
Зірки з небес збирає на ходу.
Один весь час прихильність долі бачить,
А інший щойно пережив біду...
У всіх свої і злети, і падіння,
І різні бóки – світла та пітьми.
Давайте будем в тім, хоча б, єдині,
Щоб, попри все, лишатися людьми.
© Марина Садова, 2023
