У кожного свій дім, своя земля.
"Де народився, там і пригодився".
Ти ще дитина, ти ще немовля,
Але вже перший раз води напився
З криниці предків, з маминих долонь.
Ти ще не бачиш стелю, вікна, стіни.
Риплять завіси, а в печі вогонь,
Вогонь Вітчизни, матінки Вкраїни.
Ти народився в райському кутку.
Спасибі Богу, що створив ці кущі.
Твоя хатина прямо на грудку,
А під горбами ріки невмирущі.
А за рікою поле, степ, ліси.
Така краса, що хочеться ридати.
Тут твій престол, тут райські голоси.
І батько твій, і твоя рідна мати.
І ти вже є краплиною води,
І квіткою калини, і листочком.
І гілкою зеленої верби,
І для батьків і донею, й синочком.
Ти виростеш, зіпнешся на крило
І станеш Мамою, і станеш дітям Татом.
І буде бить з-під грудки джерело.
І рідні землі будуть тобі златом.
Люби, їх сину, борони від зла.
І прикрашай їх, доню цвітом вишні.
Хай виростає колосок з стебла.
Хай вік дарує цій землі Всевишній.
Г.Потопляк.
