У храмі твоїм, Господи, молюсь.
У храмі свічку ставлю і говію.
І гніву твого, Господи, боюсь.
І кожну весну квіти щастя сію.
Заходжу в храм з метою відпочить.
Скинуть ярмо недоброго і злого.
Посповідатися і далі жить
У сяйві неба й сонця золотого.
Заходжу в храм. До божої руки
Схиляю голову і клякну на коліна.
І слухаю послання від Луки.
Й молюсь за те, щоб квітла Україна.
Щоб перемоги прапор майорів
На стеллі Миру і щоб голуб линув.
Щоб у печі вогонь завжди горів
І ворог землі дідові покинув.
І діточки росли, не знали сліз,
Не знали горя, мали хліб і воду.
Щоб торохтів ще довго бабин віз
І було зовсім мало недороду.
Заходжу в храм і вішаю рушник
На Матір божу і святу Галину.
І бачу з мальв і грициків квітник,
До нього я навіть зимою лину...
Г.Потопляк.