Загалом у дистанційному навчанні психологи вбачають чимало переваг. Зокрема, можливість підлаштувати темп навчання під себе і зменшити психологічний тиск на дитину.
Відтак школяр стає спокійнішим, впевненішим та сміливішим у майбутньому. А ще вдома дитина має більше шансів навчиться казати «ні».
Школа цього не вчить. Дуже важко навчити говорити «ні» дитину, коли вона перебуває в середовищі школярів. Вмикається інша психологія — психологія натовпу. А саме вдома, у домашній атмосфері, дитина вчиться говорити «ні», — наголошує фахівчиня.
А ще дистанційне навчання дає дитині можливість не рівнятися на інших. Бути самим собою. Адже, за словами психологині, зазвичай у школі дітей підганяють під одні вимоги, яким усі мають відповідати.
Американські дослідження кажуть, що формування особистості в місцевих дистанційних школах відбувається швидше. Діти не піддаються впливу натовпу й більш сконцентровані на собі, на індивідуальних особливостях, на увазі до співрозмовника. Тому вчаться слухати себе.
Вони є впевненішими, бо не піддаються масовому цькуванню та булінгу, — підкреслює Оксана Науменко.
Для соціалізації дитини психологиня радить батькам записати свою дитину на різноманітні позакласні гуртки чи заняття спортом.
Батькам не варто лишати маленького школяра на самоті. Потрібно не лише допомагати з навчанням, а й частіше разом проводити дозвілля — дивитися цікаві серіали, пізнавальні відео. Потрібно не забувати поцікавитися, як минув день, а у вихідні разом погуляти.