Скиглить стали росіянці
про свою культуру,
про кіно, про спорт
і літературу.
Бач, їх стали притіснять,
відмінять концерти,
нема в що їм одягатись,
нема чого жерти.
І в Європі почали
жалість проявляти,
що простий народ з росії
геть не винуватий.
«То все путін наробив,» –
ллється звідусюди.
А у нас в містах та селах
гинуть мирні люди.
То їх путін убива,
чи пості расєйці?
Дайте відповідь мені,
любі європейці!
Маразматик кинув клич –
Стадо підхопило
й у сусідськую країну
з війной повалило.
-Чєм вам памєшал балєт?
Зачєм атмєнілі?
-А навіщо в Броварах
ви жінок убили?
Нащо ви у Бородянці
дівчат ґвалтували?
Це з великої культури
ви такими стали?!
-А Кіркоров? Он прічьом? Он нє віноватий!
Он нєсьот в маси культуру…
-Ще скажіть, що свято!
На Гостомель подивіться,
Загляніть у Бучу…
Скільки там сімей убито,
Хочете – озвучу.
-Ну а жівопісь прі чьом?
Пєйзажи, партрєти?
-Подивіться : Маріуполь
З лиця Землі стертий.
Намалюю вам картину,
як діти в підвалі
біля мертвої матусі
ледве виживали.
Як у кожному дворі
хрестики-могили…
це із вашої культури
звірі поробили!
-Внє палітікі пусть спорт
будєт ва всьом мірє!
-Тільки спорт ваш московитський
війну кругом сіє.
Повилази спортсмени,
букву z малюють
і пуйла все прославляють,
правдою торгують.
-Ми за мір,- кричать усюди
і радіють смерті,
бо вкраїнці їм не люди,
а хохли уперті.
Ти диви, які затяті,
стали захищатись,
то чому б їх не убити,
чому не знущатись.
-А кіно, оно жє вєчно?
Здєсь та в чьом праблєма?
-Глядачі ваших кіношок
просто мародери.
-Вань, мнє шубку прівєзі,
дочєрі красовкі,
а то нє в чєм рєбятьонку
хадіть на тусовкі.
-І полізли кляті вані
грабувать будинки,
А людей, що з цим не згодні,
ставили до стінки,
зв'язували, катували,
у спини стріляли…
скажете, що ви про це
нічого не знали?
Ось яка у вас культура,
Ось яка в вас віра.
Та ви гірше за фашиста,
Та ви гірше звіра.
Заздрість люта в вас клекоче,
жере без упину,
Коли московитська мати
замовляє сину
м'ясорубку, комп і блендер,
ще й пральну машину.
Бери, синку, й не хвилюйся.
що у крові руки,
про сумління не турбуйся,
про докори й муки…
Ось яка у них культура,
Ось таке суспільство,
Та і церква дозволяє
Будь-яке убивство.
То ж не треба нам про Блока,
Пушкіна, Толстого,
Бо нема душі в народа,
Рабського й німого!
03.04.2022
Нам руки зв'язали
І в скроні стріляли.
А нас ґвалтували,
Під танки кидали, а потім спалили…
О Боже мій милий,
І що ж це за сила
Така озвіріла
Вкраїнському світу
Життя вкоротила?
Хто їх народив,
Яка дияволиця?
І як їм живеться?
І як же їм спиться?
Їх руи в крові,
В їхніх душах Антихрист.
В якій же землі
Знайдуть вони прихист?
Бо й сонце не може недолюдів гріти.
В аду їм, катам, довіку горіти!
І їх матерям, дружинам і дітям
Хай доля відплатить
зав'язаним світом.
Нема їм прощення,
Нема розуміння
Тому, в кого вбивці лихого сумління.
04.04.2022
Ну, здрастуй,
Жінко мародера.
Білизну будеш примірять,
Оту, що чоловік-убивця
Із вбитих ним устигнув знять?
Не верне тебе,
Все в порядку?
Жахом не повниться душа?
Це через заздрість,
Що в достатку
Вкраїнська прожива сім'я?
Парфуми як?
Достатньо пахнуть?
В крові сережки – не біда?
Все просиш чоловіка жахнуть
У мирні села і міста,
Щоб потім з хат, ним же розбитих,
Тягнуть додому все майно,
Знімать прикраси із убитих?
Не верне? Тобі все одно?
Хіба ж ти жінка?
Ти – самиця!
Чудовисько із страшних снів!
Тобі прекрасно вдома спиться?
Твій дім ціленький, не згорів?
Шкода! Та помсти день настане,
Ще захлинешся у сльозах,
Коли прокляття вас дістануть,
Відчуєте і біль, і страх!
Із краденим ви в дім собі
Страшні прокляття принесли.
І смерть чиясь на рід ваш ляже!
Гори в аду, москвинський враже!
5.04.2022
