А скоро ми всі будем щасливіть.
так, так, це не помилка у словах.
Ми будемо щасливі , бо є діти,
що весело сміються у садках.
Ми щасливіти будемо від того,
що мати не здригається у сні,
чекаючи з війни сина живого,
бо мирне небо і нема війни..
Від щастя розквітатиме усмішка
у батькових турботливих очах.
І споришами встелиться доріжка
в засіяних пшеницею ланах.
Міста, містечка, селища і села
в вишневих потопатимуть садках.
І буде литься пісенька весела,
яку співатимуть дівчата у вінках.
І парубоцький клич лунатиме завзято
в змаганнях хто спритніший серед них.
І буде мир, і буде наше свято,
і буде щастя, буде радість, буде сміх…
23.04.2022
*******
МИ вистоїмо. Ми переможемо. Ми помстимося.
Не в Великодні дні про це писати.
Та як поглянути в розіп”яту безодню
в очах згорьованої матері?
Як витримать пекучий біль у погляді,
що розриває відчаєм серця?
Погляньте: вони місяці у погрібі
від бомб і ракет ховаються.
Великий Боже, Господи Пресвітлий,
помилуй нас, під захист свій візьми,
щоб українці, твої, Боже, діти
не поливали землю кров”ю і слізьми.
Народ ми мирний, роботящі руки,
нікому в світі не бажаєм зла.
Ми лиш хотіли в себе вдома жити,
ростить дітей в колі любові і добра.
Чужих земель ніскілечки не треба.
Нам свою землю хлібом засівать.
Ми не чекаємо тут манни з неба,
ми просто хочем жить, а не вмирать.
Почуй нас мати, Богородице Пресвітла,
і омофором нас всіх огорни.
Відродиться країна і розквітне,
ми ж бо велику ціну віддали.
24.04.2022
