Ти, виродку, сконав десь під Ізюмом
Або під Харковом, чи ,може, під Херсоном
Ти жив знущаннями і глумом,
Тож най земля тобі стане бетоном.
Ти при дитині матір розпинав,
Всесильним був, тримаючи на мушці,
Жінок, дівчат, дівчаток ґвалтував,
А потім хвастався своїй тупій подружці.
Ти стару бабу з хати виганяв,
І у душі ніде не сколихнулось.
Ти наших хлопців у підвалах катував,
То через тебе земля кров'ю захлинулась.
Ти бомби кидав, градами стріляв,
Вважав, що ти – «асвабадітєль».
І не кажи: не розумів, не знав,
Що в тих хатах беззбройний житель.
Ти дуба дав в чорнобильському лісі,
А якщо ні, то світишся від радості.
Ще трохи й будеш зовсім лисий,
Радіактивної хапнувши гадості.
Ти легко здохнув десь під Маріуполем
Або пішов у пекло в Чорнобаївці.
Від Нептуна ти дно морське десь щупаєш
Й годуєш раків у строкатій маєчці.
А завтра навіть діти не згадають,
Що був такий у їхньому житті.
Це добре, якщо в землю закопають,
А не покинуть гнити у ріллі.
Від тебе відріклася навіть матір,
Он буде гризтися за гроші із дружиною.
Безславна смерть – безславному солдату
В чорнім пакунку зібраний частинами.
Ти все зробив, щоби тепер навічно
Слово «москва» вважалось гірше лайки,
А ваш народ – схиблено психічний
Убивця з балалайкою на танку.
16.04.2022
*****
Помолимось сьогодні за усіх,
Хто у боях із мордором поліг,
Хто більше ранок й сонце не зустріне,
Помолимось за них в Вербну неділю.
Помолимось за тих, кому життя,
Підступна бомба, міна обірвала.
В кого війна забрала майбуття,
Хто вчора був, а завтра вже не стало.
Помолимось за всіх, хто в бій іде,
Оберігаючи нам спокій дня і ночі.
Гілка верби нехай надією цвіте,
Хай збудуться слова пророчі:
Повернуться до отчого порога
Хто втратив дім. Все відбудуєм знов.
Настане мир. І буде перемога.
І буде світло. І прийде любов.
17.04.2022
