Маленька долонька,
Скрючені пальчики,
Розтерзане тіло…
І вушко від зайчика…
Вона так хотіла
У школу ходити,
З подружками разом
дитинству радіти.
Вона так хотіла
Сміятись, любити,
Кругом мандрувати
І світ запалити.
Вона так хотіла….
Розбилися мрії.
Обсмалені коси….
Збезчещена звіром…
Невидющі очі,
Блакитні ще вчора.
Знімілі вуста,
Спотворені болем.
Любила весну,
У весні й залишилась.
Де було життя ,
люта смерть оселилась…
Скажи мені , Боже,
Чому таке сталось,
Чому її мрії ураз обірвались?
Чому якось вранці,
Веснянім, холоднім,
Удерся до хати
Чужинець потворний?
Чому з диким ревом
Україну ґвалтують?
Чому убивають,
Дощенту руйнують?
Відплати, відплати
Ми просимо в Бога.
Де правди шукати?
Вкажи нам дорогу.
Ти вчиш нас любити
І все пробачати.
Та як це простити?!
Не можна прощати!
Думки наші грішні,
Та все ж дай нам змогу
Пройти до останку
Відплати дорогу.
Щоб жодна потвора,
Що над нами глумилась,
Не втекла від розплати
І за все поплатилась.
14.04.2022
А в Україні нове свято
Серед весни – День Нептуна.
Горить у Чорнім морі клята
Плавуча смерть – москва.
Ракет шістнадцять вже ніколи
Не полетить в наші міста.
Палає корабель на морі
Й на суші запала москва.
14.02.2022
