Очі, очі, очі,
Сотні тисяч очей,
Наче зірки серед ночі,
Ще вчора щасливих людей.
Робота, дім і родина –
Так звично і так буденно.
Була щаслива людина
У Всесвіті мирнім щоденно.
Ось ранок, і мама цілує
Заспані очі дитини.
А сонячний зайчик танцює
На щічках у доньки і сина.
Он гойдалку батько майструє,
Щоб тішились діти забавою.
І в гості родина прямує
В село до діда із бабою.
Бабуся казки розкаже
Про Мавку і Лісовика.
А дід на рибалці покаже,
Як краще ловить карася.
Увечері біля віконця
Послухають спів солов'я.
А вранці, іще до схід сонця,
Збереться у гори сім'я…
Жили, працювали, любили,
Ростили в турботі дітей.
Поки дивний світ не розбили
Забаганки недолюдей.
Затишок мирної ночі
Вибухи вмить розірвали.
І щастя покинуло очі,
І щастя ураз не стало.
Очі, очі, очі,
Сотні тисяч очей…..
2.05.2022
*******************
Передбачення московитам
Тварино ненаситна, божевільна,
коли вже захлинешся у крові,
коли вже від смертей тебе розірве,
коли вже захолонеш у труні?
Коли ракетою в себе поцілиш,
щоб скуштувати присмак небуття;
коли зжереш усе, що в собі ціниш,
настане день прозріння й каяття?
Тоді твій дім розірве крик безсилля
від кількості загублених тобою,
коли гробів твоїх побачиш ти засилля,
коли від жаху ти не знатимеш покою;
коли не вернеться додому кожен другий,
хто вірував у тебе й взяв зброю;
коли ти виправдань не знайдеш недолугих,
щоб заспокоїти убитих горем.
Коли горітимуть міста твої і села,
Бог не почує стогін матерів,
і для молитв закрите буде Небо -
ти ж цього прагнув, ти цього хотів.
Коли поля твої усіє не пшениця,
а сотні тисяч виритих могил;
коли сльозами сповняться криниці,
а твої землі підуть на розпил.
Збереш жнива на своїх землях ти криваві,
де знищив десять, твоїх піде в пекло сотні.
Горіти будеш у проклять заграві
до скону віку відучора, відсьогодні.
03.05.2022
