У чистій, заквітчаній хаті,
В оселі щоденних тривог
Вже спечені "зайці" кирпаті.
Вже з покуття дивиться Бог
На паску, що пахне, як в квітні,
На крихту святої весни.
На писанки жовтоблакитні.
На верби, дуби, ясени.
Вже дивиться Бог на присілки,
На села, підбиті міста
І капають сльози із гілки.
І кожна сльозина свята.
І все навкруги золочене.
І гірке від сліз водночас.
І кожне яєчко свячене
Підносить до радості нас.
До тої хвилини спокОю,
До миру, до світла й краси.
Ми хрестим розп"яття рукою
І просим - храни і спаси.
Врятуй світ від темної сили.
Ми боремось, нам підсоби.
Ми любимо, ми ж і любили
Ці ріки, долини , горби.
І білимо глиною хату.
І шиєм сорочку на зріст.
Ми кличемо - матінко, тату,
Сьогодні закінчився піст.
Сьогодні Воскрес Бог із мертвих
Та й сяде праворуч Отця.
Ми душі кладемо для жертви,
Ми вірим у силу Творця.
Г.Потопляк.