Типи льодовиків

За розташуванням та морфологією розрізняють два основні типи льодовиків: покровні (льодовики розтікання) та гірські (льодовики стоку).

Покровне зледеніння характерне для полярних областей - Арктики та Антарктики. Покровні льодовики займають значні площі і мають велику товщину (до 4 км у Східній Антарктиді), тому мікро- та мезорельєф підстилаючої поверхні слабко впливає на їх рух. Найбільшим за площею є покровний льодовик Антарктиди (85,3% від загальної площі наземних льодовиків світу, яка становить 14,4 млн.км.кв.), далі слідують льодовики Гренландії (12,1%), Канадського арктичного архіпелагу, Шпіцбергену, Нової Землі та ряду островів і архіпелагів Арктичного та Антарктичного басейнів.

Від своєї центральної частини покрівні льодовики під вагою льоду та снігу розтікаються у різні боки. Через зниження підстилаючого фундаменту маси льоду потрапляють на узбережжя Світового океану. Такі льодовикові потоки, що, як правило, мають порівняно велику швидкість руху, називаються вивідними льодовиками. У випадку просування льодовика як цілісного масиву на шельфову зону океанів утворюються шельфові льодовики - міцно припаяні до берегової смуги та почасти - і до океанічного дна масиви льоду. Краї вивідних та шельфових льодовиків обламуються з утворенням айсбергів - глиб плавучого льоду величезних розмірів. Із морськими течіями айсберги рухаються до низьких широт, де поступово тануть. Уламковий матеріал, що міститься в айсбергах, при цьому осідає на морському дні.

Гірські льодовики займають зниження рельєфу у гірській місцевості, рухаючись вниз за певними визначеними напрямками - по гірським льодовиковим долинам. І.С.Щукін розрізняє наступні підтипи гірських льодовиків:

1. Фірнові та снігові плями - лінзоподібні скупчення нерухомого снігу та фірну в заглибених частинах схилів.
2. Карові льодовики - займають невеликі крісловидні пониження з крутими уривчастими задніми та боковими стінками.
3. Висячі льодовики - розташовані на крутих схилах без помітного рельєфного бар'єру у нижній частині.
4. Льодовики ступенеподібних поверхонь - розташовані на підніжжях крутих затінених схилів та живляться лавинним матеріалом.
5. Кальдерні льодовики - займають зниження кальдер.
6. Льодовики пласких вершин - охоплюють підняті пласкі денудаційні поверхні.
7. Льодовики вулканічних конусів - вкривають вершини вулканів.
8. Долинні льодовики - розташовані у гірській долині, якою рухаються.
9. Дендритні льодовики - утворюються шляхом злиття кількох долинних льодовиків.
10. Переметні льодовики - рухаються у різних напрямках, але мають спільну область живлення.
11. Льодовики туркестанського типу - не мають власної осласті живлення, а живляться за рахунок снігу лавин, що зноситься з близькорозташованих гір.

Перехідними типами льодовиків між покровними та гірськими служать сітчастий тип зледеніння (Шпіцберген, мережа наскрізних льодовикових долин з куполами на вододільних ділянках), передгірний тип (Аляска, окремі льодовики спускаються у передгір'я, де зливаються в єдиний льодовий масив), норвезький тип (льодяні шапки, що у подальшому розтікаються окремими язиками) а також покрівні льодовики невеликих островів, що мають обмежене простягання в просторі.