Мета моєї доповіді полягає в тому, щоб розкрити проблеми, які виникають у вчителів та учнів з питань підготовки до ЗНО, а також визначення напрямків їх вирішення та планування відповідних заходів.
Однією з причин, через які учні дають неправильні відповіді, є незнання основних географічних термінів. Це пов’язано з тим, що школярі під час виконання завдань звикли використовувати різноманітні довідкові матеріали або шпаргалки. Приведу приклади, а саме чотири найтиповіші помилки, які допускали мої учні:
“Що є / що не є”. “Що з переліченого не є характерним для промисловості України?…” Частка “не” плутає людський мозок. Прочитавши наспіх питання де є “не”, ви можете просто пропустити це повз свою увагу. Внаслідок цього завдання трактується в протилежному значенні, дається невірна відповідь.
“У порядку зростання / у порядку спадання”. “Розставте природні зони у порядку зростання коефіцієнту зволоження…”. Знову ж таки, все обертається навколо вашої уважності. В даному типі тестів на ЗНО з географії помилитися найлегше, бо ви не помітите нічого дивного, доки не побачите відповіді.
Сторони горизонту. Варіантів помилок зі сторонами горизонту є безліч. Наприклад, ви можете сплутати південно-східну Азію з південно-західною, чи навіть Північну Америку з Південною, і все через поспіх. Також є ризик зробити все навпаки в завданні типу “Позначте столиці Азії із заходу на схід” або “Розставте географічні пояси південної півкулі в напрямку, починаючи з найпівденнішого”. Широта і довгота – тут теж треба бути обережним: скорочені позначення “пн.ш.”, “пд.ш.”, “сх.д.” та “зх.д.” легко плутаються, коли хочеться швидше вирішити тест.
Близькі та пов’язані поняття типу: країна / держава, абсолютна / відносна висота, земна кора / літосфера, імпорт / експорт тощо. Наприклад, в тесті «Яка з держав відноситься до регіону Англо-Америка: а) Багамські острови; б) Гренландія; в) Бермудські острови; г) Мексика. В завданні вказано «держава», тобто «НЕЗАЛЕЖНА країна»; Бермуди та Гренландія відносяться до даного регіону, але вони є ЗАЛЕЖНИМИ країнами. Пам’ятайте: в умові завдання КОЖНЕ слово важливе.
Наступне, що викликає складнощі - розв’язання задач за топокартою. Проаналізуємо потенційні помилки при вирішенні завдання з топографії. Це 4 маленькі задачі по доданому шматочку топографічної карти.
Визначте азимут, за яким пройде траса водогону вздовж стежки в напрямку від річки Андоги до загону для худоби.
Неуважно прочитавши завдання, ви ризикуєте помилитися на цілих 180 градусів. Пам’ятаємо, що азимут визначається від напрямку на Північ за часовою стрілкою. В даному випадку все доволі просто: стежка, позначена пунктирною лінією, нам чітко вказує напрямок і кут. Азимут від загону до річки складає 270 градусів, від річки до загону (що нам і потрібно) – 90.
Обчисліть відносну висоту (у метрах), на яку потрібно піднімати воду водогоном, що пройде вздовж стежки від річки Андоги до загону для худоби.
Відразу налаштовуємося на ВІДНОСНУ висоту – різницю абсолютних висот двох об`єктів. В нашому випадку такими об’єктами є загін для худоби та річка Андога. Згадуємо про уріз води: це і є абсолютна висота річки. Загін зображений прямо на одній з горизонталей, тому завдання вже полегшується. Найближча горизонталь до загону знаходиться нижче (ближче до річки) на 2,5 метри (закладання зазначене під картою): 150 + 2,5 = 152,5 (м). Знаходимо різницю, тобто, шукану відносну висоту підйому води: 152,5 – 129,5 = 23 (м).
Відстань на карті від річки Андоги до загону для худоби біля села Мостище виміряно вздовж стежки й зіставлено з лінійним масштабом. Використовуючи рисунок, визначте цю відстань у метрах.
510, 450, 480, 500, 640 – це неправильні відповіді, але вони таки можуть виникнути внаслідок неуважного підрахунку.
1) позначка, на яку встановлений правий кінець циркуля — 500 метрів. Наспіх ви можете подумати, що то 450 чи 550;
2) рахуємо не лише те, що справа від “0”: “хвіст”, що менше 100 метрів, виноситься в ліву частину лінійки;
3) одна поділка в секції “менше 100” дорівнює 10 метрам, спарені поділки, відповідно, 20 метрам;
4) обраховується від позначки “0” в обидві сторони;
Рахуємо: права частина (400+100) + ліва частина (20+20+20) = 560 (м).
Як бачимо, вирішення таких завдань вимагає лише елементарних знань з топографії та арифметики, але неуважність може звести нанівець старання по підготовці до ЗНО.
Звернемо увагу і на те, що відповідальність за якість підготовки учнів до ЗНО не можна покладати виключно на вчителів. Важливо орієнтувати старшокласника на серйозне ставлення до тестування, адже від його результатів залежить майбутнє вступника.
Пропоную учням обрати стратегію підготовки до ЗНО з географії, в якій можна виокремити декілька етапів:
Першим з них має стати ознайомлення з існуючою інформацією стосовно тестування, з основними нормативними документами, технічними характеристиками тесту з географії.
Наступним кроком підготовки повинна стати діагностика рівня знань учня, для якої можна використовувати зразки тестів минулих років або взяти участь у пробних тренінгах-тестуваннях.
Третім етапом є цілеспрямована підготовка до незалежного оцінювання, повторення тем та розділів, які викликають труднощі.
Останньою стадією підготовки має бути підведення підсумків та створення позитивного настрою у вступника.
Що ж стосується психологічних особливостей підготовки учнів до ЗНО можна віднести найважливіше, чому мають навчитися вступники – вміння заспокоїтися та мобілізувати свої розумові ресурси під час тестування. Я згодна з багатьма своїми колегами, що допомогти в такій ситуації можуть пробні тренінги-тестування. Адже моделювання схожої ситуації завчасно допоможе сформувати навички реагування на стресову ситуацію. Хочу навести окремі рекомендації для вчителів, учнів та їхніх батьків, які визначають психологи.
Вчителям рекомендується планувати підготовку школярів, причому план має містити конкретні терміни та теми. Важливо використовувати і груповий тренінг. Складовою частиною підготовки має бути організація активного запам’ятовування інформації та усного її викладу – це допоможе зберігати спокій під час ЗНО. Батькам теж необхідно зберігати спокій, адже своїм хвилюванням вони провокують невпевненість дитини в своїх силах. Для ефективної підготовки до ЗНО потрібно або додати години на вивчення географії, або оптимізувати саму програму підготовки, тобто структурування навчального матеріалу, наприклад у вигляді тестів, схем або таблиць. Для цього необхідно витратити немало часу та залучати до структурування самих учнів, проте результат того вартий – у старшокласників складеться цілісний образ кожної з тем, окрім цього складання таблиць формує вміння порівнювати, аналізувати.
Майбутніх абітурієнтів треба зорієнтувати на те, що ліпші результати матиме той, хто краще знає предмет, має навички у розв’язанні тестових завдань різних форм. Впоратися із завданнями тесту зможе учень, який засвоїв матеріал шкільної програми з географії, має навички роботи з джерелами географічних знань, уміє аналізувати, синтезувати й використовувати на практиці географічні знання, має уявлення про методи географічних досліджень.
