Ти живи на землі... і радій.
Не спіши відпускати світанки,
Йди до щастя свого й світлих мрій
І борись за життя до останку.
Стрічай весни п'янкі й вечори
І лови найпрекрасніші миті.
Біле світло розбий в кольори
І купайся у трав оксамиті.
Хай огорне тебе заметіль
Із весняного білого цвіту.
Все минеться в житті, зникне біль
І для тебе розпустяться квіти.
Доторкнися до ніжних цвітінь,
Журавлям помахай в даль рукою,
Сонця промені вранці зустрінь
І милуйся, втішайся красою.
Оксана Козак
