Ти відпусти на всіх свої, образи.
За біль, розчарування, всіх прости.
Відчуй ти серцем, що життя прекрасне,
Завжди з Всевишнім ти в гармонії, живи!
Часи бувають різні, в наший долі!
Немовби кадри, чорно-білі дні.
Ми плачем у подушку, від образи,
Біль відчуєм ми в своїй душі!
Але коли здається,нам все сіре.
Все абсолютно, темне і сумне,
Ми згадуємо , дні свої щасливі,
В наший душі надія зацвіте!
Що все мине, і радість повернеться!
І обійме за плечі Нас Господь.
І наша доля щиро посміхнеться.
Бо всіх хто вірить ,підіймає Бог!
Автор Наташа Кищенко!
