Ти у серці своїм зберігай поцілунки, веселку і літо.
Зробиш крок — завжди пам'ятай, щастя може літати із вітром.
Рай не завжди у нашім житті, бо стежини бувають тернисті,
Ти себе за це не карай, що дерева улітку безлисті.
І солена вода від розлук, проникає під Землю, і сушить,
І зникає у серці звук, знову дощ по асфальту періщить.
І від холоду зупиняється час, і мелодію не чути,
Але доля дарує нам шанс, в рідну хату щастя вернути.
Будь собою, цінуй кожен день, дякуй Господу, що бачиш сонце,
Ще напишеш багато пісень і вода освятить джерельце.
І добро, любов й краса поцілунками зігріватимуть тіло,
Ще й вдягнеться у квіти Земля, від кохання в серці щеміло.
11.06.2023 (с) Галина Гук
Світлина з Інтернету
