Ти ось скажи, куди мені втікати,
Якщо я тут корінням вже вросла?
Де долі кращої, на чужині шукати,
Коли я тут усе життя жила?!
Нічого мені рідним там не стане –
Не виросте калина серед пальм...
І я не приживусь там – усе марно,
Не манить мене та прекрасна даль.
Хай інші, мов те перекоти-поле,
Шукають кращу долю у світах,
А я вже тут, на рідній землі, з болем...
Переживем усе: й тривоги, і цей страх.
Не зраджу тебе, моя рідна земле,
Хоч що б нам пережити не прийшлось.
Я вірю – нам веселка шлях простеле,
Ще збудеться все те, що не збулось.
І скільки б ворог з нас іще не кпився,
Та, коли разом – витримаєм все,
Бо ще той кат на світі не вродився,
Який мій край й його народ знесе!
29.07.2022. © Venera Mar
