Ти не радій, що гарно, мов у казці,
Посипав сніг лапатий із хмарин,
Бо там в окопі, у холодній касці,
Чийсь замерзає чоловік, чи син.
Захоплено, немов мала дитина,
З вікна на білий килим не дивись.
А краще стань тихенько на коліна,
І за чийогось тата помолись.
Зима прийде, вона не за горами,
І календарні принесе святА.
Та хай зігріє їх молитва мами,
І сніг холодний хай не заміта.
Не забувай в думках ні на хвилину,
Щоб ти вночі собі солодко спав,
Хтось вдома залишив свою дитину,
А хтось і взагалі життя віддав...
Тож перед тим, як йдеш спокійно спати,
Попивши перед сном гарячий чай,
Згадай в молитві кожного солдата,
І шану Богові за них віддай.
Юлія Посполіта Левченко
