... Ти думаєш, що я тебе пробачу ???
Закрию на все очі, і зігнусь...
Зміню свій погляд, поміняю вдачу...
І стану тепер більше любить русь.
Ти думаєш, що я усе забуду ???
Перегорну історії листок...
Переживу все, як легку простуду...
З тобою відбудую знов місток.
Ти думаєш, що все тобі минеться ???
Так, як миналося усе із року в рік...
І, що відповідати не прийдЕться...
Від відповіді знову зскочиш в бік.
Е ні "сестрице"... Зашморг затягнувся...
Відповідати будеш за свій гріх...
Коли мій дім, від вибухів здригнувся...
Ти - не спинила найманців своїх.
Ти не кричала... Бій не зупиняла...
Своїх убивць не відвела назад...
Все слухала своє пуйло... Й куняла...
Коли мою Вкраїну бив твій град.
Покірно голову, як страус заховала...
Не сміла прокричати в голос Ніііііііі...
А я, синів своїх, сльозами омивала...
Які, що день горіли у вогні.
Ти не сестра... Тепер - ти чужа тітка...
Нема нічого спільного між нас...
Тепер, ти залишИлась, як сирітка...
Сама себе любитимеш в анфас.
Ні не сестра... Таких сестер не треба...
Ти, просто безголовий шмат землі...
Безвольна, безголоса, як амеба...
Бо голос твій, і мізки всі - в кремлі.
Ти думаєш, що я тебе пробачу ???
Галина Момот (26.02.2022.)
