Твій поцілунок, мов весни світанок,
Мов сонячний промінчик в день ясний.
Легкий, яскравий, зоряний серпанок
Упав на землю й бачив свої сни.
Уста солодкі, наче мед із сливок,
А очі — синь, яка в них глибина!
Не терпиш ти наказів і вказівок,
Твоя душа — вона не кам'яна!
Люблю тебе — для мене ти єдина,
Тебе міцніш до серця пригорну.
Ти ж знаєш, мріяти мене навчила,
Я вірю, вдвох зустрінемо весну!
13.02.2023 (с) Галина Гук
Світлина з Інтернету
