Туфлі на вихід, на вихід плаття.
Вуаль - до театру, а плед - до багаття.
Сервіз для гостей, кришталь - на річницю,
І на щодень не пасує спідниця.
Солодке на потім, бо зараз не варто.
Обов'язки - мусиш, бажання - під варту.
В чохли телефони, а душі відкриті
Без спокою в них, на власній орбіті.
Важливі слова защораз відкладаєш,
Та завтра вже знову про них забуваєш.
Заборони на радість, на сміх і на щастя...
Страх новизни - а раптом не вдасться?
Відкладаєш життя, наче житимеш вічно...
І марнуєш безцінні хвилини. Навіщо?
Замість літати обираєш повзти...
Якщо все відкладати, то жити - Коли?
© Ірина Каспрук
