Невже хтось може не любити
Весни чарівність і красу?
Цвітуть навколо пишно квіти,
Трава огорнена в росу.
Грайливий вітер з пелюстками
Кружляє в ніжному танку.
Весну кохає до нестями,
Що ходить в чарівнім вінку.
І сонце роздає цілунки,
Голубить серце кожна мить.
Скрізь запашні, духмяні трунки
І небо чисте — аж дзвенить.
Невже хтось може не любити
Квітучу земленьку святу?
Тут хочеться нам просто жити,
Черпати до життя снагу.
Тут хочемо всьому радіти,
Були б лиш спокій, тиша й мир,
Щоб посміхались щиро діти,
Крутивсь добра могутній вир.
І хочеться людського щастя,
Щоб милі й тихі були сни,
Пити любов, немов причастя,
Й щоб більше не було війни.
Оксана Козак
