1. Учитель вважається однією з найдавніших професій. Перші навчальні заклади з’явилися в країнах Стародавнього Сходу (Китай, Індія, Вавилон, Ассирія) ще в IV–V тисячолітті до н. е.
2. У Стародавній Греції педагогами називали рабів, догляду яких в афінських родинах доручалися хлопчики з семирічного віку. На педагога покладали обов’язки з охорони вихованця від фізичних та моральних небезпек, а до вступу хлопчика в школу — і елементарне навчання грамоті.
3. У Київській Русі після прийняття християнства в 988 році князь Володимир заснував у Києві школу для дітей вищих верств української громади. Запис у літописі від 988 року свідчить, що Володимир почав “брати у знатных людей чад и оддавати на учение книжне”. Поняття “школа” увійшов у вжиток лише у ХІV столітті, тому стосовно навчального закладу Володимира це слово вживається умовно.
4. Школи грамоти Київської Русі відкривали при церквах і утримували за рахунок світських осіб. У них навчали дітей бояр, купців, лихварів, заможних ремісників. Вчителями були священослужителі.
5. Онука Ярослава Мудрого Анна Всеволодівна відкрила при Андріївському монастирі 1086 року перше в Європі жіноче училище для виховання жінок з благородних сімей.
6. У часи Російської імперії майже всі досягнення України в освітній галузі були загублені. У середині XIX століття абсолютна більшість населення залишалося неписьменним – а це понад 90% населення України.
7. Термін “школа” походить від грецького слова “сколе”, що означає ніяк не роботу а дозвілля.