Стаканчик – як засіб від епідемії
Поява одноразового стаканчика була пов’язана з міркуваннями гігієни та безпеки. У минулому столітті в Америці у всіх школах та інших закладах були встановлені «громадські поїлки». Вони представляли собою бочку з водою, до якої була прив’язана металева кружка.
Кожен міг підійти в будь-який час і попити з неї. Сьогодні таке важко уявити, проте раніше це було в порядку речей. Спільне використання посуду призводило до епідемій. Лікарі почали бити на сполох.
І ось у 1911 році один тямущий студент придумав вихід із цієї ситуації. Він запропонував пити зі згорнутого паперового конуса. Це і був перший у світі паперовий стаканчик. Потім його форму вдосконалили, додавши денце, а сам винахід запатентували.
Цікаво, що поява одноразових стаканчиків не була зустрінута з ентузіазмом. Позбутися старих звичок було важко. Засоби масової інформації почала серйозну кампанію проти загальних кухлів.
Було видано безліч страхітливих листівок. У газетах і журналах писали страшні історії і розміщували лякаючі картинки, наприклад – залізний кухоль з громадських поїлок зображували у формі черепа.
У школах ввели урок, на якому вчили дітей складати одноразовий стаканчик зі звичайного аркуша паперу. А Міністерство охорони здоров’я заборонило використовувати багаторазові кружки в громадських місцях.