Світовий океан займає майже 3/4 поверхні нашої планети і складається з 4 океанів: Атлантичного, Індійського, Тихого і Північного Льодовитого.
Вперше людство дізналося про масштаби Світового океану тільки в епоху Великих географічних відкриттів: у 1519–1522 роках португальський та іспанський мореплавець Фернан Магеллан здійснив першу в історії навколосвітню подорож.
Перша наукова експедиція з дослідження Світового океану відбулася 1872 року. Екіпаж британського судна «Челленджер», обладнаного лабораторіями та науковими інструментами, за 3 роки плавання зробив пів сотні вимірювань глибини, 362 фіксації температури і 133 проби ґрунту. Так були закладені основи всієї майбутньої океанографії.
Світовий океан містить 96% усієї води на Землі.
Біля берегів Австралії розташований найбільший об’єкт, створений живими організмами, – Великий Бар’єрний риф, протяжність якого становить 2,5 тис. км.
Світовий океан досліджений ученими менше, ніж найближчий космос. До початку XXI століття більш-менш вивчено 5% дна океану та 1% його товщі. Тому біологи вважають, що приблизно 86% видів живих організмів досі не відкриті.
Найбільшу частку кисню для планети Земля виробляє фітопланктон в океані.
Світло проникає вглиб океану максимум на 1000 метрів, а середня глибина Світового океану – приблизно 4 км. Це означає, що більшість не відкритих поки видів живих організмів існують у непроглядній пітьмі.
